Що вивчає етнографія?

Етнографія як наука.
Етнографія як наука.

Етнографія — це наука про людину. Але сказати так, значить сказати дуже мало. Етнографічні знання необхідні для глибокого розуміння історії і культури народів на всіх етапах розвитку людського суспільства. Історія народу — це не тільки історія добування засобів для життя; вона включає в себе історію його житла, одягу, харчування, його родинного укладу, форм побуту у широкому смислі цього слова. Історія народу — це не тільки історія його боротьби за свої ідеали, це разом з тим історія його світогляду, народних знань, вірувань і марновірства, обрядів і звичаїв. Народне життя багатогранне і тільки вивчення усіх сторін цього життя дасть змогу створити справді наукову історію.

Останнім часом більшість учених відносять етнографію не до історичної, а до суспільствознавчої науки. Етнографія (від грецького етнос — плем’я, народ, графо — пишу) — суспільствознавча наука, об’єктом дослідження якої є народи, їх культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства.

Термін етнографія у цьому смислі був поширений у колишньому СРСР і в ряді країн Центральної і Східної Європи. До певного рівня його аналогом є поняття соціальна антропологія (у Великобританії), культурна антропологія (у США) і етнологія (у ряді західноєвропейських країн).

Оскільки вивчення народів передбачає комплексний підхід і використання даних суміжних дисциплін, на стику етнографії та інших наук виникли нові напрями, галузі знань. Зокрема, вона тісно зв’язана з власне історією, археологією, мовознавством, фольклористикою. З конкретною соціологією її ріднить вивчення взаємодії соціально-класових і етнокультурних явищ (етносоціологія), з лінгвістикою — дослідження генеалогічного споріднення народів, взаємодія мовних та етнічних процесів (етнолінгвістика). З соціальною психологією етнографія має спільний розділ — етнопсихологію. У дослідженні численності народів світу, міграційних процесів вона стикається з демографією (етнічна демографія).

До міждисциплінарних галузей знань відносяться етноархеологія, аграрна етнографія, етнопедагогіка, етнографічне музеєзнавство, етнічна антропологія та ін. Етнографія якнайтісніше зв’язана з економікою (економічний базис визначає культуру) і політикою.

Серед етнографічних проблем найважливіші: вивчення етнічного складу окремих країн і всього світу; етногенез і етнічна історія народів; реконструкція древніх форм суспільного життя і культури з пережитків цих форм, які збереглися в сучасних відсталих у соціально-економічному розвитку народів; вивчення сучасних станів етнічних традицій, оцінка їх позитивної чи негативної ролі в житті людей; вивчення різних аспектів сучасної перебудови побуту і культури; вивчення сучасних етнічних процесів, тобто змін у ході історичного розвитку окремих етнічних ознак і народів у цілому.

На відміну від зарубіжної вітчизняна етнографія особливу увагу приділяє не тільки традиційним, а й сучасним проблемам: етносоціальному розвитку народів, сучасним етнічним процесам, питанням використання прогресивних національних традицій. На цих позиціях ґрунтується і досить поширений в етнографії порівняльно-історичний метод, згідно з яким культура і побут народів вивчаються з позицій історизму. Особливо велике значення цього методу при розв’язанні завдань систематизації та інтерпретації одержаних даних.

При збиранні етнографічних матеріалів важливу роль відіграє так званий метод безпосереднього спостереження, що ґрунтується на контакті дослідника та об’єкта дослідження. Він включає два напрями: стаціонарний, що Проводиться на обмеженій території, та експедиційний, що характеризується поглибленим охопленням явищ, які вивчаються, і дає змогу встановити ареали їх поширення.

This entry was posted in and tagged , , , , . Bookmark the permalink.

Comments are closed.