Що вивчає етнографія?

В етнографії застосовуються також методи дослідження інших наук, насамперед картографічний, за допомогою якого визначаються територіальне розміщення самих народів і особливості їх культури, і статистико-математичний, що дає змогу шляхом анкетування  і   кількісної   оцінки    етнографічних   явищ охоплювати великі етнічні групи, проводити їх класифікацію і типологізацію. Для етнографії, що розглядає особливості розвитку культури і побуту народів в їх історичному розвитку, особливо важливі також письмові свідчення минулого, хроніки, живописні матеріали,- карти. Цінним джерелом лишаються археологічні комплекси, музейні зібрання, фольклор, предмети культу, народного мистецтва.

Етнографія повинна вивчати етнічну специфіку, яка не зникає, а дістає свій вияв в інших сферах культури і побуту народів, їх способі життя.

Проте роль тих чи тих рис. етнічної специфіки у процесі суспільного розвитку змінюється. Наприклад, сьогодні вони дедалі більше переміщуються із сфери матеріальної культури у сферу духовного життя. Вони стійко зберігаються в духовній культурі, мові, етнічній самосвідомості, національних установках (орієнтації людини на ту чи іншу поведінку). Не завжди легко провести межу між духовною культурою і матеріальною, оскільки остання є також результатом духовної діяльності людини. Таким чином, поза сумнівом, етнографія повинна вивчати культуру і побут народів на сучасному етапі.

Водночас змінюється не лише об’єкт дослідження — народи, змінюються і методи дослідження. Етнографа об’єкти культури і побуту цікавлять не самі собою, а в їх відношенні до людей. Адже етнографія — наука про людину, а не про речі.
Більше того, для нас не стільки важливо навіть знати відношення речі до людини чи — людини до речі, скільки стосунки між людьми з приводу даної речі. Інакше кажучи, етнографія вивчає соціальні відносини, опосередковані матеріальними предметами. Наприклад, функції одягу на перших етапах — захисні (від холоду, інших несприятливих впливів природи); у жаркому поясі інша функція, також первинна— прикрашати тіло. Але вже з давніх-давен з’являються й інші вторинні функції одягу: статево-роздільна і соціально-роздільна, остання включає в себе обрядову культову роль одягу. Таким чином, одяг виступає як соціальний знак, мітка, що позначає місце людини в суспільній системі. Він об’єднує людей однакового соціального (в тому числі й етнічного) статусу, разом з тим — є інтегруючим фактором усередині даної групи, водночас протиставляючи її іншим.

Як самостійна галузь науки етнографія оформилась у середині XIX ст. з виникненням еволюційної школи, появою досліджень Л. Генрі Моргана і праці Ф. Енгельса «Походження сім’ї, приватної власності і держави» (1884 р.), в якій сформульовано основні положення про первіснообщинний лад.

У процесі розширення знань про культуру народів та їхню діяльність виникали різні школи і напрями в етнографічній науці (див.: Итс Р. Ф. Введение в этнографию.— Л., 1974; Свод этнографических терминов и понятий. Вып. II.— М., 1988).

Розвиток етнографії в Україні проходив у постійних зв’язках з російською та білоруською етнографією. Перші свідчення про українців як окремий народ відносяться до XVI — першої половини XVII ст. Вони містяться в різних світських і церковних актах, творах Івана Вишенського, Климентія Зіновіїва, літописах Самовидця, Самійла Величка, Григорія Грабянки, записках зарубіжних авторів (Б. де Віженера, Є.  Лясоти,  Г.-Л.  Боплана,  С.  Герберштейна та ін.).

У XIX — на початку XX ст. центрами етнографії в Україні стають Харківський, Київський, Новоросійський (Одеський) і Львівський університети, а також Комісія по описанню губерній Київського учбового округу, Південно-західний відділ Російського Географічного товариства. Наукове товариство ім. Т: Г. Шевченка у Львові, Етнографічна комісія Українського наукового товариства в Києві. Розвиток передової етнографічної думки в Україні тісно пов’язаний з іменами Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, М. М. Коцюбинського, Лесі Українки, П. А. Грабовського, С. А. Подолинського.

This entry was posted in and tagged , , , , . Bookmark the permalink.

Comments are closed.