Лісовик – лісова міфічна істота.

Лісовик — міфологічний образ, що уособлював небезпеку, яка підстерігає людину в лісі. Фіксований у народних оповідях образ лісовика утворився шляхом поєднання дохристиянських вірувань в одухотворену природу, що супроводжувалися антропоморфізацією явищ навколишнього світу (дух криниці втілювався в образі дівчини, дух лісу — в образі старого діда тощо), християнсько-біблійних сюжетів про протиборство Бога і Сатани при творенні світу та апокрифічних переказів про легендарних лісових людей (лісовиків, лісовок, полісунів, пастухів звірів тощо). Continue reading

Posted in | Tagged , , , , | Коментування вимкнуто

Злидні – одна з міфологічних істот в українських віруваннях.

Злидні (нещастя) — міфічні істоти української демонології, що є уособленням недолі, біди. Найчастіше народна уява змальовувала злиднів у вигляді дідків-жебраків або маленьких, ненаситних, невиразно окреслених істот. Фольклорний образ «злиднів» сформувався, очевидно, з різних джерел: древніх язичницьких вірувань, візантійсько-християнських уявлень та середньовічної європейської демонології (мотиви легенди про спійманого та закритого в посудині «біса» — «злого духа»). Continue reading

Posted in | Tagged , , , , , | Коментування вимкнуто

Змій як український фольклорний персонаж

Змій (метеор)  — популярний персонаж українського фольклору. У формуванні уявлень про нього простежуються як давня погансько-язичницька традиція, так і біблійно-християнські й середньовічно-фантастичні мотиви. Усна традиція українців інкримінувала зміям зловороже ставлення до людей (зваблюють дівчат і жінок, вбивають людей, спалюють їхню оселю). Continue reading

Posted in | Tagged , , , , , | Коментування вимкнуто

Земний дух як різновид нечистої сили

Земний дух — це різновид нечистої сили, покараної Богом і приреченої жити під землею. Земляним духам народна уява приписує ті ж функції та властивості, що й іншим чортам. Вважається, що живуть вони під деревом, під каменем, під стовпом тощо. Земляні духи, а також їх різновиди — «копальняний дух», болотяник (очеретник) та ін. — можуть жорстоко помститися (наслати тяжку хворобу) тому, хто потривожить їхній спокій. Continue reading

Posted in | Tagged , , , , | Коментування вимкнуто

Заложні мерці. Міфологія.

Заложні мерці. За народними повір’ями — це померлі неприродною смертю люди (утопленики, самовбивці). На відміну від небіжчиків, що вмерли природною смертю, ця категорія померлих вважалася нечистими. Їх не дозволялося ховати на загальних кладовищах, а лише на перехрестях доріг, у ярах. Народні повір’я про заложних мерців яскраво увиразнюють вірування українців у можливість самостійного існування душі. Continue reading

Posted in | Tagged , , , , , | Коментування вимкнуто

Домовик в українській міфології.

Домовик. Як і в демонології інших східнослов’янських народів, найбільш популярним у традиційних віруваннях українців було повір’я про побутового чорта. Серед цих повір’їв подибуємо найрізноманітніші сюжети про домовика як уособлення домашніх духів. Локальні назви — похатник, годованець, господар, хованець, служка, помічник, щасливець тощо. Continue reading

Posted in | Tagged , , , , | Коментування вимкнуто

Доля як міфологічний образ українців.

Доля (талан) — фантастично-поетичний образ української міфології, який у народних повір’ях ототожнювався із щастям. На противагу долі та щастю побутували відповідно повір’я про недолю та нещастя. Найчастіше доля змальовувалася в антропоморфних образах жінки, панича, незнайомця, схожого на людину, яку вони опікують. Щаслива доля — хороша, чепурна на вигляд, а лиха — заспана, запухла, «нечупара». Continue reading

Posted in | Tagged , , , , , | Коментування вимкнуто

Капуш (дідо) – фантастичний образ українського фольклору.

Дідо (Капуш) — фантастичний образ, сутність якого осмислюється у фольклорній традиції українців не стільки як нечиста сила, скільки як іпостась домашнього духа. Уявлявся карликом з великою головою і довгою сивою бородою. Живе він у кущах бузини, поблизу хати, має добродушну вдачу. Однак під впливом християнської традиції це вірування трансформувалося у повір’я про побутового чорта, дідька. Continue reading

Posted in | Tagged , , , , , , | Коментування вимкнуто

Водяник як демонологічний образ у повір’ях різних народів

Водяник — демонологічний образ стародавніх повір’їв багатьох народів, що уособлював різновид нечистої сили. Як і всі духи, що є на землі, він, за українськими легендами про створення світу, походить від чорта. Після скинення Богом чорта та злих духів з неба кожен з них летів до землі 40 діб і де опинився тоді, коли Бог сказав «Амінь», там і залишився: у воді — водяник, у болоті — болотяник, у лісі — лісовик та ін. Continue reading

Posted in | Tagged , , , , , | Коментування вимкнуто

Вихор

Вихор. Семантика традиційного уявлення про вихор істотно відрізняється від народних уявлень про вітер (як уособлення природно-атмосферного явища в образі сердитого, вусатого дідугана). Божественна суть та персоніфікація вітру зафіксовані ще в давньоруських джерелах («Слово о полку Ігоревім»). Вихор же у народній демонології — це сам нечистий, чорт. Continue reading

Posted in | Tagged , , , , , , | Коментування вимкнуто

Вовкулака (вовкун) як персонаж українського фольклору.

Вовкулака (вовкун)  — це популярний персонаж українського фольклору. За народними віруваннями, вовкулаки належать до незвичайних, напівфантастичних істот. Їх виникнення пов’язане з людьми, яким приписували надприродні властивості через зв’язок їх з нечистою силою. Поширені версії про дві категорії вовкулаків: вроджених та зачарованих (обернених). Continue reading

Posted in | Tagged , , , , , | Коментування вимкнуто

Міфологічна істота – вій.

Вій — міфологічна істота, зображувана в антропоморфному образі старого дідугана з величезними бровами. Назву свою отримав через довгі і густі вії, що тягнуться аж до землі. У народних переказах відомий під назвою «шолудивий Буняк». Continue reading

Posted in | Tagged , , , , | Коментування вимкнуто

Відьма (чередільниця, чародійка, чарівниця, босорканя). Міфологічні істоти.

Відьма (чередільниця, чародійка, чарівниця, босорканя)
— один з найпоширеніших персонажів української міфології. Назва «відьма» етимологічно пов’язана з давньоруським «в?дь» — знання, чаклунство. Вважалося, що відьми завдячують своєю силою чортові і застосовують її здебільшого на шкоду людям. Українська фольклорна традиція поділяє відьом на родимих та навчених. Continue reading

Posted in | Tagged , , , , , , | Коментування вимкнуто

Блуд. Українська міфологія.

Блуд — за уявленнями українців, різновид нечистої сили. Згідно з легендою, блуд — це скинутий богом з неба злий дух (слуга Сатани), що не встиг приземлитися і завис у повітрі після того, як Бог промовив «Амінь». Відтак блуд чіпляється до кожного перехожого, який випадково доторкнеться до нього. Може прибрати вигляду птаха, панії, чоловіка, кота, пса, світла тощо. Continue reading

Posted in | Tagged , , , , , | Коментування вимкнуто

Образ богині (лісниць, мамунів) в українській міфології.

Богині (лісниці, мамуни) — злобні і ворожі щодо людини істоти. Як і дика баба, богиня — це висока, худа, з розпатланим волоссям жінка, що живе у печерах та неприступних місцях. Натрапити на неї можна в лісових хащах або в полі. Для захисту слід мати оберег — металевий предмет, часник чи «тройзілля», «оделен зілля». Богині наділялися здатністю перевтілюватися, прибираючи вигляду та голосу певної дівчини чи молодиці, щоб заманювати чоловіків. Вважається, що мамуни бувають не лише жіночої, а й чоловічої статі. Continue reading

Posted in | Tagged , , , , , | Коментування вимкнуто

Баба (дика баба). Демонологія

Баба (дика баба) — фантастичний образ народної міфології, зафіксований переважно на Західній Україні. В українському фольклорі окреслюється слабо. На Гуцульщині — це висока, худа, з довгим волоссям жінка, якій приписували ворожі щодо людини функції (вона сидить у кукурудзі, може «вбити дитину залізним макогоном» або залоскотати до смерті). А на Бойківщині змальовується як нешкідливий міфологічний персонаж (натрапити на неї можна було в лісових хащах або в полі). Continue reading

Posted in | Tagged , , , , | Коментування вимкнуто

Лісовий чоловік чугайстер – демонологічний образ українців

Чугайстер (лісовий чоловік) — фантастичний образ української демонології. Виступає у фольклорних оповідях у невиразному окресленні: у вигляді високого, «лісового чоловіка», зодягнутого в білий одяг. Змальовували його як звичайного чоловіка, шкіра якого покрита довгим волоссям. Своїм поводженням і виглядом він нагадує лісовика, лісуна. Хоча, за побутуючими версіями, чугайстер — це заклятий чаклунами чоловік, якому «пороблено». Continue reading

Posted in | Tagged , , , , | Коментування вимкнуто