Земний дух — це різновид нечистої сили, покараної Богом і приреченої жити під землею. Земляним духам народна уява приписує ті ж функції та властивості, що й іншим чортам. Вважається, що живуть вони під деревом, під каменем, під стовпом тощо.
Земляні духи, а також їх різновиди — «копальняний дух», болотяник (очеретник) та ін. — можуть жорстоко помститися (наслати тяжку хворобу) тому, хто потривожить їхній спокій.
Щоб уберегти себе від помсти, рекомендувалося серед іншого вилити до викопаної ямки чарку горілки — своєрідне жертвоприношення з метою задобрити духа. Символічне жертвоприношення та побутуючі версії про природу земляного духа виразно окреслюють його язичницьку основу — віру в добрих і злих духів оточуючої природи (культ дерев, каміння, криниць тощо).
Певний вплив на формування українських традиційних уявлень про земляного духа мала і християнська традиція.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Демонологія Міфологія, Земний дух, культура.