Прислів’я-поради — це перлини народної мудрості, які пропонують практичні рекомендації для життя, базуючись на досвіді багатьох поколінь.
Українські прислів'я які дають поради охоплюють різні аспекти: від особистих стосунків до праці та поведінки в суспільстві. Наприклад, прислів’я «Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні» радить бути відповідальним і не зволікати з важливими справами. А вислів «Сім разів відмір, один раз відріж» закликає до обдуманих рішень, наголошуючи на важливості ретельного планування перед діями. Такі поради допомагають уникати помилок і діяти розсудливо.
- Їдеш скоро — біду надибаєш, їдеш помалу — вона тебе надибає.
- І колеса треба мастити, щоб легше котити.
- І таке буває: сієм овес — ріпа виростає.
- Ідеш на день, а харчу бери на три дні.
- Іржа їсть залізо, а туга — серце.
- їсти мастак, а до роботи — ледак.
- Більше дбай про те, що попереду жде.
- Бабусі поталанило: дістала удвічі дешевше, ніж задарма.
- Без діла сидіти — можна одубіти.
- Без клинка не розколеш пенька.
- Без пастуха вівці не отара.
- Без праці Не прожити й собаці.
- Бог палицею не б’є.
- Бог милостивий, але в човні нічого танцювати.
- Болотом бреде, а іншим дорогу показує.
- Бреше, як шовком шиє.
- В ліс дрова не везуть, в криницю воду не наливають.
- В лісі був, а дров не бачив.
- В умілого й долото рибку ловить.
- Від голови риба вонить.
- Від важкого гаманця морока без кінця.
- Від заздрощів лусне.
- Від тяжкої роботи не забагатієш.
- Верзе дурниці старій дівиці про паляниці.
- Возьмеш чужого наперстком, а ганьби міхом наберешся.
- Впасти легше, ніж підвестися.
- Вхопив шилом патоки?!
- Вчасно дощ іде — врожай веде.
- Вчись скупо говорити: зумій море в глек вмістити.
- Головою мура не розіб’єш.
- Голод — найліпший кухар.
- Голод добру не вчить.
- Голодний кия не боїться.
- Гончар спить цілу днину, бо хто вкраде його глину?
- Гордий — дурному брат.
- Гостей три дні вітають, потім — проклинають.
- Дід за дугу, а баба вже й на возі.
- Діла на копійку, а могорича давай на гривню.
- Де дурна голова, там і ногам біда.
- Де не горить, там не куриться.
- Де багато крику, там мало роботи.
- Де будуть шанувати, там і варто ночувати.
- Де кривда катує, там правда сумує.
- До їжі — вовк, а до роботи — заєць.
- Добра пряха й на скіпці напряде.
- Дрючок переднього шукає, змія заднього чекає.
- Дурна голова дурноє думає.
- Дурня і в церкві б’ють.
- З бороною — за водою, а з ціпом — по рибу.
- З вітром і Вогнем жарти погані.
- З дощу, та під ринву.
- З Нечесної справи добра не діждатись.
- З хвоста не надівай хомута.
- З чортом не вітайся, а ще краще — не стрічайся.
- За чуже лико свій ремінець даш.
- Забагато чогось — все рівно, що нічого.
- Зрадив віру: перебирає міру.
- Кіт коло гарячого молока танцює.
- Катюзі по заслузі.
- Кисле молоко ще не сметана!
- Кождий дурень своїм дуром дурний.
- Кожен павук клубок ниток пряде собі.
- Кожен привітний, доки чужі кози не забрели в його садибу.
- Кожен ремісник прибріхує.
- Коли хоч бити, то не забудь, що палиця два кінця має.
- Коли дірка в казані — не бувать йому в огні.
- Коли маєш удосталь, скажи: «Досить!»
- Коли схил гори неродючий, вершина й поготів.
- Коня кують, а жаба лапу підставляє.
- Краще давні борги, ніж давня ворожнеча.
- Краще повна хата, ніж пустий палац.
- Краще погана дорога, ніж лихий супутник.
- Криком дуба не зрубати.
- Курчат восени полічиш.
- Лізе шило з міха. Горбатого й гріб не упростить.
- Лінивий кравець бере довгу нитку.
- Ліпше свої воші лічити, як чужі гроші.
- Латане та не хватане, ще й замозольоване.
- Легко сказати, та як зв’язати?
- Ледачий, що опудало на дачі.
- Лихий пастух вовка годує.
- Лихий суддя усіх одним дрючком підганяє.
- Мішана лише пасуля (квасоля) з капустою добра.
- Має нитку, має голку, шиє все життя без толку.
- Майстра шукай в шинку, а отчаюгу — в острозі.
- Мало сили? — Мусиш бути спритним.
- Мляво дієш — рано посивієш.
- Молодість без бідності, а старість без дітності, то гірка година.
- Ні швець, ні жнець, ні на дуду грець.
- Ніде курці клюнути.
- Нічого не придбав, бо коники викидав.
- На твердого сука — тверду довбню треба.
- На батозі далеко не заїдеш.
- На вербі груші, а на осипі — кислиці.
- На Миколи, та й ніколи.
- На третій день гість — як у горлі кість.
- На чиєму возі їдете, того й пісню співайте.
- Навіть добрячий кінь без кінця не біжить.
- Наздогад буряків. Щоб дали капусти.
- Найслабше колесо найдужче рипить.
- Намолов сім мішків гречаної вовни.
- Не така біда, як написано.
- Не кажи “гоп”, доки не перескочиш.
- Не бався з вогнем — не попечешся.
- Не догоняй (дорікай) Барна Барні, кой оба в ярмі.
- Не лізь у воду — не втопишся.
- Не вартий дірки з бублика.
- Не відробиш, то відсидиш.
- Не жалій вухналя, бо підкову згубиш.
- Не загадуй комусь того, що можеш зробити сам.
- Не плач перед тим, хто жалю не має.
- Не плутай цапиної бороди з кобилячим хвостом.
- Не погань криниці, бо схочеш водиці.
- Не роби того комусь, що тобі не мило.
- Не сокира теше, а майстер.
- Недозір — готова шкода.
- Нема щастя без дрібки горя.
- Нероба i в піст нігті гризе з голоду.
- Неук кує — тільки коня псує.
- Нехай, нехай — та й зовсім занехаєш.
- Нова річ дев’ять днів служить, а стара — сто.
- Ну й зробив: з дуба — шпичку.
- Оглядайся на задні колеса.
- Одні двері зачинені, пошукай інші.
- Охрімова свита з клоччя пошита.
- Очам страшно, а руки роблять.
- Пішов батько навпростець — не скоро прийде.
- Пес не гавкає, коли злодії сплять.
- Пес краще жінки: на господаря не гавкає.
- Пес нічого не має, а рідко невдоволеним буває.
- Погнався за крихтою, а куска лишився.
- Поле і багатство родить, і старцем робить.
- Полохливий пливе за течією.
- Порожня клуня й без покрівлі обійдеться.
- Поспіхом робити — сатані годити.
- Почав очима прясти? — Буде красти.
- Праця сходу — через пень-колоду.
- Придбай конячку, травичка сама виросте.
- Припече добряче, то й бабця поскаче.
- Роби не з розгоном, а з розумом.
- Нова річ дев’ять днів служить, а стара — сто.
- Ну й зробив: з дуба — шпичку.
- Оглядайся на задні колеса.
- Одні двері зачинені, пошукай інші.
- Охрімова свита з клоччя пошита.
- Очам страшно, а руки роблять.
- Пішов батько навпростець — не скоро прийде.
- Пес не гавкає, коли злодії сплять.
- Пес краще жінки: на господаря не гавкає.
- Пес нічого не має, а рідко невдоволеним буває.
- Погнався за крихтою, а куска лишився.
- Поле і багатство родить, і старцем робить.
- Полохливий пливе за течією.
- Порожня клуня й без покрівлі обійдеться.
- Поспіхом робити — сатані годити.
- Почав очима прясти? — Буде красти.
- Праця сходу — через пень-колоду.
- Придбай конячку, травичка сама виросте.
- Припече добряче, то й бабця поскаче.
- Роби не з розгоном, а з розумом.
- Товчеться, як Марко по пеклу.
- Тягарем на душу лягло.
- У болоті сто чортів сидить.
- У спільної кобили лисий хребет.
- У жаливу грім не б’є.
- У всякого Мусія своя затія.
- У лиху годину пізнаєш вірну людину.
- Утіха в біді, а гіркота в успіхові — бажані.
- Хіба товкачем колодязя копають?
- Хвалися не родичами-орлами, а власними ділами.
- Хліб на возі — легше в дорозі.
- Ховається від роботи, немов пес від мух.
- Хотів по клину, та втяв по коліну.
- Хоч гопки скачи, а подовше мовчи.
- Хто рано встає, тому Бог дає.
- Хто як собі постелить, так буде спати.
- Хто вовка боїться — в ліс не йде.
- Хто вгорі — за того п'ють, хто внизу — того б'ють.
- Хто вродився для шибениці, той ні води, ні вогню не боїться.
- Хто прийшов за позичкою, того не вітають.
- Хто сопе та воркоче, той робити не хоче.
- Хто що везе, то те й гризе.
- Черв’яків копав, а на змію допав.
- Чия відвага, того й перевага.
- Чого не з'їли і не вкрали, те знайдеться.
- Чужа сорочка не гріє.
- Чужа праця боком вилізе.
- Чужий грейцар (карбованець) твої сто потягне.
- Чужими руками лише грань гребсти.
- Швець — без чобіт, тесля — без воріт.
- Ще птаха не зловив, а вже скубти зібрався.
- Що один дурень показить, то десять розумних не поправлять.
- Що напишеш пером, не утягнеш волом.
- Що було — бачили, що буде — побачимо.
- Щоб бути собою, треба себе знати.
- Як їсть, то впріє, а як робить, то задубіє.
- Як на гріх, то й граблі стріляють.
- Як часто: бридоті таланить, а врода — безталанна.
- Яка не довга ніч, а день настане.
- Якби зумів, живцем би з’їв.
- Який кінь тягне, на того й кладуть.
- Якись ни мельник — ни мучанься.
- Якщо чистий і цілий, то й бідний одяг сяє.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Прислів'я, Прислів', культура.