Василь Чумак

Василь Григорович Чумак народився 7 січня 1901р. в містечку Ічня на Чернігівщині. "Батьки - небагаті селяни-хлібороби", як зазначав сам поет, відповідаючи на питання анкети товариства "Час". Навчався після початкової школи в Ічнянському чотирикласному училище (1910 - 1914) і Городнянський гімназ...

Василь Григорович Чумак народився 7 січня 1901р. в містечку Ічня на Чернігівщині. "Батьки - небагаті селяни-хлібороби", як зазначав сам поет, відповідаючи на питання анкети товариства "Час". Навчався після початкової школи в Ічнянському чотирикласному училище (1910 - 1914) і Городнянський гімназії (1914 - 1918), щорічно приносячи батькам похвальні листи.

Занадто рано відчув нахил до поетичної творчості. Перший вірш у прозі написав в 1910 році на місцевому жаргоні.

Швидко проходить пора учнівства, і за три роки (1917 - 1919) В. Чумак стає першорядним поетом, громадським і культурним діячем. Перша і єдина книжка віршів "Заспів" була підготовлена ​​щесамимавтором, алепобачиласвітужепісляйоготрагічноїзагибелівідрукденікінцівКнижкасправилавеликийвпливнарозвитокреволюційнор

Книжка починається циклом "З ранкових настроїв", потім поет ніби повертається до своїх модерністських настроїв, вплітаючи у цикли "Мрійновтома" і "Осіннє" мінорні мотиви суму, вмирання, навіть певні релігійні асоціації.

Поривчастий ритм, мелодійність інтонації, оригінальні метафори, благозвучні рими та асонанси, характерні епітети-прикладки, лаконізм виразу, - все це виказує природний поетичний талант, який спирається на національні художні традиції і збагачений усіма здобутками поетичної, художньої культури,

У поезіях "Облетіли пелюстки моїх казок", "Айстри", "Гірлянди тьмяного намиста", "Несли твою труну" виразно помітних впливу естетики модернізму і, ясна річ, враження від перебування у в'язниці та підпіллі.

У 1918 - 1920 рр.. Київ дванадцять разів переходив з рук в руки найрізноманітніших політичних і військових сил. Ось чому "десь поза гратами-мурами ... ранку вмирають ясні ", ось чому треба було кидати в лице можновладців:" Володарі світу з коронами, вже непотрібні ви нам ". Таким же закликом до боротьби є і другий вірш триптиха, а третій закінчується лівацьким рефреном "ми гімни тобі заплели, червоний тероре!". Подібна лірика заохочувалася більшовицькими ідеологами.

Цикл "Революція", що вміщує п'ять восьмирядкових віршів-мініатюр, - це своєрідний ліро-епос доби, що однозначно вітається поетом. Знайдемо тут широко цитовані рядки: "на кремінь - крицю: буде світ! Ми непохитні, мов граніт ", бо" творимо блиск, і творимо дні! ". Це і був маніфест нового революційного мистецтва. Цікаво, що в четвертому вірші (він, до речі, має два варіанти), як і перший, змінюється символіка кольорів; якщо в першому: "Вище їх! До блакиті! Ми птиці! ", То у другому -" Туди - в червоні береги - з низин. Туди! Ми - крила! Птахи! ". Якщо в поетичних циклах "З ранкових настроїв", "Мрійновтома", "Осіннє" переважають "білі-білі душі нарцисів", "блакитна далечінь", "злотні тополі", то в "Циклі соціального" домінує червоний колір. Дуже характерний передостанній твір циклу ("Офіра"), провідна думка якого - виправдання

Талановитий поет, юнак, по суті, був захоплений магією перетворень, і його бачення майбутнього оповиті серпанком утопії. А проте, - слід визнати тепер, - вони ховають у собі й "вишкір розбудженого звіра". Чи не тому його поезія, хоч мала і свій національний, народотворчий сенс хоча б завдяки потенції живого художнього слова, була так високо піднесена в наступні страшні часи?

В. Чумак був не лише поетом, а й здібним прозаїком. Три оповідання - "Товарищ" (російською мовою), "Що було" і "Пожовклі сторінки" - присвячені старій школі, середовище якої автор добре знав. Етюд "Бризки пролісок" відбиває настрої учнів гімназії після Лютневої революції. Шкіц "Брату - руку" містить полеміку з, які стверджували, що "тільки в місті можливі і рух, і боротьба". Як своєрідну мемуарну прозу слід розглядати й тюремний щоденник В. Чумака "За гратами".