Визначення рослин

При вивченні рослини необхідно мати кілька її свіжих екземплярів з квітками, плодами, коренями і непошкодженими надземними вегетативними органами. При визначенні рослини необхідно користуватися визнач­ником, препарувальною лупою, пінцетом і голкою.

Визначення наукової назви рослин краще починати з більш відомих рослин, які мають великі квітки. Передусім рослини треба оглянути й описати її морфологію приблизно за такою формою.

1. Підземні органи: корені—стрижневі або мичкуваті; ко­реневище і його форма; бульби, цибулини.

2. Стебло: напрям росту — прямостояче, висхідне, повзуче, витке, чіпке; поперечний переріз — округле, двогранне, тригран­не, чотиригранне; крилате; консистенція — трав’янисте, дерев’я­нисте, порожнисте, заповнене серцевиною або щільне; гілляс­тість стебла.

3. Листорозміщення: супротивне, кільцеве, чергове.

4. Листки: сидячі, черешкові, піхвові, з прилистками або без них; листки складні — трійчасті, пальчасто- або перистосклад-ні; листки прості — з суцільною, лопатевою, роздільною або розсіченою пластинкою. Форма пластинки і форма краю лист­ка. Жилкування — паралельне, дугожилкове, сітчастожилкове, пальчастожилкове або перистожилкове.

5. Опушення рослини (волоски): гола рослина, опушення — густе або рідке; волоски; розміщення; жорсткі або м’які; зало­зисті або жалкі.

6. Квітка: рослина з двостатевими квітками або одностате­вими (тичинкові а:бо маточкові). Рослина однодомна чи дво­домна. Квітка правильна (актиноморфна) а:бо неправильна (зигоморфна). Оцвітина проста або подвійна, чашечковидна або віночковидна; забарвлення віночка. Віночок вільнопелюст-ковий або спайнопелюстковий. Чашечка зрослолиста або івіль-нолиста. Кількість пелюсток ї чашолистиків. Андроцей — кіль­кість тичинок і його форма. Гінецей— кількість маточок, кількість плодолистків, форма приймочки, стовпчик. Зав’язь — верхня (вільна) або нижня.

7. Суцвіття: невизначєне або визначене, форма суцвіття.

8. Плід справжній або несправжній, сухий або соковитий, одноігніздий, двогніздий або багатогніздий. Сім’яносець — стін­ний або центральний.

9. Рослина: однорічна, дворічна або багаторічна (визначає­ться за коренями і кореневищами); кущ або дерево.

10. Рослина сухих місць, вологих або така, що росте у воді,

У процесі визначення можуть виникнути додаткові питан­ня, на які слід одержати відповідь після докладного розгляду рослин.

Характеристику рослини корисно занести в зошит і зарисувати її окремі органи. Після морфологічного опису приступають до читання по визначнику, уважно прочитуючи «тезу» й «антитезу». Звіряючи опис з ознаками рослин, переходять до даль­шого зазначеного у визначнику пункту.

При визначенні рослини спочатку виясняють родину, потім рід і, нарешті, встановлюють наукову назву виду рослини.