Це вічнозелене кустовидне деревце з більш-менш горизонтально відходячими гілками. Листя 6-12 см довжини, чергові, короткочерешкові, вузькоеліптичні або ланцетні, на верхівці загострені, по краю городчаті, шкірясті, темно-зелені, голі, з точковими потовщеннями. Квітки в складних щитовидних, верхівкових або пазушних поникаючих суцвіттях, запашні.
Квітка біла з рожевими крапками або рожева. Плоди — декоративні оранжево-червоні округлі ягоди до 1 см в діаметрі. Батьківщина — субтропічні райони Китаю, п-ова Корея, Японії, Північної Індії і п-ова Малакка. Росте в лісах. У культурі відома з 1816 р.
Квіти з’ вляються в червні, маленькі біло-рожеві, запашні, через кілька місяців перетворюються в ягоди. Місце розташування: у максимально світлому місці, але прямих сонячних променів влітку варто уникати. Земля: суміш легкої садової землі, листяного перегною й волокнистої верескової землі.
Вологість повітря: щодня обприскуйте рослину водою кімнатної температури, особливо в період цвітіння при температурі вище 15 °С.
Полив: у період росту кожні 3-5 днів, не заливаючи земляну грудку, взимку кожні 8-12 днів.
Розмноження: насінням з ягід, наприкінці зими або навесні, стеблевими черешками. Порада: проведіть пензликом по квітках для запилення.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Рослини, Ардизія, культура.