Відомо понад 20 тис. видів аскоміцетів, які відзначаються великою різноманітністю в будові та способі життя. Аскоміцети — сумчасті гриби.
У них є особливий порожнистий орган — аска або сумка, який утворюється в результаті статевого процесу. У цій сумці розвиваються аскоспори. У багатьох аскоміцетів сумка також бере участь в розсіюванні спор. Зі спор утворюється міцелій (грибниця), який складається з клітин.
Майже усі аскоміцети розмножуються безстатевим шляхом за допомогою особливих спор — конідій (з грецької — дрібний пил) або брунькуванням. У деяких аскоміцетів утворюються ще і плодові тіла, де знаходяться аски з аскопорами(трюфелі, сморчки).
До одноклітинних аскоміцетів відносяться також такі корисні для людини гриби, як дріжджі. Дріжджі не мають розвиненого міцелія, а представлені окремими клітинами. Найвідоміші — сахароміцети — хлібопекарські (Saccharomycescerevisiae) і винні (Saccharomyces vini) дріжджі, які за відсутності кисню починають бродити, перетворюючи вуглеводи (глюкозу) на етиловий спирт з виділенням вуглекислого газу.
Ці дріжджі використовують у виноробстві, як джерело спирту, і для випікання хліба, як джерело вуглекислого газу, завдяки якому тісто сходить. За високої температури сахароміцети гинуть, а об’єм вуглекислого газу збільшується — тісто стає пишним. Серед аскоміцетів є види, які викликають захворювання рослин, тварин і людей, наприклад, грибкові захворювання шкіри (мікози) у людей.
До аскоміцетів відносяться також такі цвільові гриби, як пеніцили, багато видів яких токсичні. Деякі види пеніцилів використовують при виготовленні сирів і в медицині. Наприклад, сир Рокфор отримують за допомогою цвільового гриба Penicillum roquefortii, уперше знайденого в печерах біля французького міста Рокфор. З гриба Penicillum natatum отримують пеніцилін, перший антибіотик, відкритий в 1929 році Олександром Флемінгом.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Рослини, Аскоміцети, культура.