Бактеріальна плямистість — плями з’являються в результаті змертвіння ділянок листя, але на відміну від плямистостей, викликаних грибами у цих плям немає таких виражених меж — вони мають розпливчасті краю. Плями можуть бути склоподібним чи маслянистими. Плями зазвичай швидко збільшуються в розмірах, лист може сохнути, жовтіти і потім відмирає. Більше швидкому поширенню хвороби сприяють теплі вологі умови.
Хвороба проявляється на сходах при утворенні 2-3 листків, але частіше на початку трубкування і викидання волоті. На листі з’являються спочатку жовто-зелені, а пізніше — з кремовим відтінком плями, часто з коричневою облямівкою. Плями спочатку овальні, а потім витягнуті в довжину.
Вони розташовані всередині і по краях листя. Особливо уражується нижнє листя. На волоті і стеблах плями коричневі, із світлішою центральною частиною. На зерні вони виявляються рідко. Особливо інтенсивно хвороба проявляється у вологу погоду.
Хворобу викликають бактерії Pseudomonas syringae pv.holci (Kendrik) Young et al. Вони паличкоподібної форми, 0,6-1 x 1,5-2,9 мкм, з полярними джгутиками, грам негативи і, аероби. На живильних середовищах утворюють білі колонії, краї у яких спочатку рівні, а при старінні трохи хвилясті.
Розвиваються бактерії при температурі 10-45°С (оптимум 23-25°С). Уражує патоген також сорго, могар, кукурудзу і злакові бур’яни. Зберігається на уражених рештках рослин і насінні. Хвороба може бути причиною недобору 10-12% зерна проса. Підвищену стійкість до бактеріальної плямистості мають скороспілі еколого-географічні групи проса.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Рослини, Бактеріальна, культура.