У молодих рослинних клітинах протоплазма цілком заповнює найтонші клітинні оболонки. З таких клітинах відносно великі ядра займають центральне положення. Але в міру росту клітини в протоплазмі поступово утворюються спочатку численні вакуолі — простори, що заповнюються клітинним соком. З ростом клітини вакуолі збільшуються в розмірах, і численні тонкі нитки протоплазми тоді тягнуться від її пристінного шару до центра, де є ділянка протоплазми, що містить в собі ядро. Вакуолі при дальшому рості клітини зливаються в одну спільну вакуолю, займаючи весь основний простір в клітині. Клітинне ядро відходить до однієї із стінок клітини і залишається там, оточене протоплазмою, або ж при наявності обертального руху останньої захоплюється загальним потоком.
З клітинною оболонкою також відбуваються істотні зміни — вона росте до певної межі, після чого диференціюється (в ній відкладається лігнін, або суберин, або целюлоза).
Відмираючі клітини заповнюються повітрям або водою. Клітинний сік складається з води, в якій розчинені різні солі, органічні кислоти, пігменти, цукри, розчинні білки, дубильні речовини, глюкозиди, алкалоїди, інулін і багато інших розчинних речовин. Із солей зустрічаються хлористий калій, азотнокислий кальцій, сірчанокислий магній, кислий фосфорнокислий калій, хлорне залізо і багато інших речовин, з органічних кислот — лимонна, яблучна, щавлева, винна, янтарна та ін. Реакція клітинного соку кисла. Неорганічні кислоти в чистому вигляді в клітинному соку не зустрічаються.
З вуглеводів, розчинних в клітинному соку, поширені моноса-хари: глюкоза, або виноградний цукор і фруктоза. Вони поширені в плодах винограду та в інших ягодах, а також у сливах, вишнях, яблуках, грушах.
Тростинний цукор добувають із стебел цукрової тростини, такий же цукор добувають з цукрових буряків, в яких його міститься від 15 до 20% (вати сухої речовини) і більше.
В бульбах бульбастого соняшника та інших складноцвітих рослин у розчині клітинного соку міститься особливий вуглевод, що нагадує своїм складом крохмаль і називається інуліном. Якщо витримати в спирті шматочок бульби жоржини або бульбистого соняшника, в клітинах викристалізовується інулін у формі добре помітних сферокристалів. Інулін — поживна речовина, яка замінює крохмаль.
Основним реактивом на моносахариди (глюкоза та ін.) єфелінгова рідина, яка дає при нагріванні з моносахаридами осад закису міді цеглисто-червоного кольору.
В клітинному соку різних плоті (аґрусу, смородини, апельсині н та пі.), а також а коренеплодів моркви, буряків і т. д.
Клітинний сік деяких рослин містить в собі алкалоїд и, тобто різні органічні отрути: люпінін в люпині, атропін в бела-донні, соланін в картоплі, нікотин в тютюні, морфін в молочному соку маку, хінін в корі хінного дерева і багато інших.
Назви різних алкалоїдів походять від латинських назв рослин, наприклад, соланін, нікотин і тд.
Більша частина ліків виробляється з алкалоїдів лікарських рослин. Останні є іноді причиною отруєнь. Алкалоїди розчинені в клітинному соку. Найпоширеніші вони в родинах пасльонових, макових, жовтцевих та їй. Серед хвойних рослин отруйні властивості має тис.
Пігменти, що зустрічаються в клітинному соку, надають забарвлення різним органам рослин. Так, пігменти, які утворюють групу антоціанів, мають то червоний, то синій, то голубий або фіолетовий колір; пігменти групи антохлорів жовтого кольору (наприклад, в пелюстках льону, жовтої жоржини, ляд-винця).
Наявністю антоціану («антос»— квітка, «ціан»—синій) викликається забарвлення віночків незабудок, фіалок, троянд, маків, дзвіночків, листків червоної або синьої капусти і багатьох декоративних і дикорослих рослин. Сходи жита, особливо в холодну погоду, набувають від антоціану фіолетового або червонуватого кольору. Поширеність цього пігменту в природі повсюдна. Від зміни кислотності клітинного соку антоціан набуває різного забарвлення. У медунки, незабудки, огірочника та інших навесні спостерігається змінне забарвлення віночків від ніжно-голубого до червоного і фіолетового. Клітинний сік відіграє величезну роль у створенні клітинного тургору.
_________________________
На мал.:
Сферокристали інуліну в клітинах бульби жоржини.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Рослини, Вакуолі, культура.