Ялиця грецька

Ялиця грецька — A. cephalonica Loud.

Крайній південь Албанії, Греція (Центральна Греція, п-ів Пелопоннес, о. Кефалінія). Субальпійська рослина, росте в горах від 800 до 2000 м висотою. н. у. м. Віддає перевагу добре дренованих, що містять кальцій грунту, іноді злегка кислі.

Дерево 30-35 м висотою, зі стовбуром до 1,5-2 м в діаметрі. Кора молодих дерев гладка, сірувата, пізніше — борозниста. Молоді пагони голі, блискучі червонувато-або блідо-коричневі, пізніше сірувато-коричневі. Нирки 5-7 мм завд., 3-5 мм шир., Яйцевидно-конусоподібні, тупі або загострені, смолисті. Хвоїнки (15 -) 20-30 (-35) мм завд., 1,5 — 2,5 мм шир., Розташовані радіально навколо втечі, завжди з сильно загостреною верхівкою, з верхньої сторони устьіч-ні смужки доходять до половини хвоїнок, тому хвоя сизувато, знизу — з двома яскравими білими смужками з 7-10 рядів продихів кожна. Шишки узкоціліндріческіе, 8-16 см довжиною. і 2,5-3,8 (-5) см товщ. Насіннєві луски 24 мм дл. і 30-31 мм шир., клиновидні, по верхньому краю закруглені, з узкокліновідной ніжкою близько 8 мм завд. Кроющие луски лінійно-лопатоподібні, 15-18 мм завд., З відігнутою назовні пластинкою 5 — 6 мм завд. і 6-7 мм шир., з вістрям 2-5 мм дл. Насіння узкокліновідние, світло-коричневі, з крилом такого ж кольору.

У місцях з відповідним кліматом одна з кращих ялиць для крейдяних грунтів, стійка до хвороб і шкідників. Вважається посухостійкою. У Санкт-Петербурзі недостатньо зимостійка, але може вирощуватися в захищених місцях. Росте дуже повільно, в Ботанічному саду БІН у віці 18 років досягла менше 1 м висоти. Відома тут ще з 1887 р. Має значення для дендрологічних колекцій. Як повільно зростаюча, при хорошому догляді і укритті на зиму може становити інтерес досвідченим садівникам для альпійських і малих садів. У культурі з 1824 р.