Водорості — рослини, що ростуть переважно у воді морів, озер, рік, ставів, боліт. В будь-якій канаві, калюжі їх безліч. Однак у воді ростуть представники й інших відділів (типів), наприклад багато бактерій, гриб-сапролегнія, водяний мох, водяна папороть — сальвінія і багато квіткових рослин (ряска, стрілиця, латаття та ін.). Водорості ростуть також на мокрих каменях, на корі дерев, на поверхні ґрунту і .в товщі його верхнього шару.
Відмітна особливість водоростей у порівнянні з іншими відділами рослин — передусім наявність одноклітинної або багатоклітинної слані. Остання має вигляд тонких зелених ниток, що прикріплюються до підводних свай і каменів. Іноді слань дуже малих розмірів, іноді досягає кількох десятків сантиметрів, а складно побудована слань морських водоростей — навіть багатьох десятків метрів, живе вона багато років.
Водорості — хлорофілоносні автотрофні рослини. При світлі вони асимілюють вуглець з вуглекислого газу, розчиненого у воді, виділяючи при цьому кисень.
Клітини водоростей складаються або з целюлозної, або з пектинової оболонки, що ослизнюється. У протоплазмі розміщується зелений хроматофор (один, два і більше), який має різноманітну форму. В хроматофорах бувають помітні піреноїди — ущільнені білкові тільця, навколо яких при світлі скупчуються переважно крохмаль, але, крім того, краплі олії і каротиноподібний пігмент гематохром.
Забарвлення водоростей зелене, буре, червоне, синьо-зелене. В клітинному соку розчинені цукор, дубильні речовини, органічні кислоти, солі і зустрічаються кристали.
Деякі синьо-зелені водорості ведуть сапрофітний спосіб життя. Поява їх у великій кількості у водоймах свідчить про непридатність води для пиття.
Дрібні одноклітинні водорості часто викликають «цвітіння води». Зустрічаючись у воді в незліченних кількостях, разом з мікроскопічними тваринами, вони утворюють планктон, який виловлюється з води для дослідження спеціальними планктонними сітками. Перебуваючи в завислому стані, планктонні водорості і найдрібніші тварини опускаються на дно і беруть участь в утворенні осадових гірських порід.
Водорості, що вкривають схили і дно водойм, поширюються до глибини проникнення світла, утворюючи бентос. В морській солоній воді, крім зелених водоростей, що зустрічаються в поверхневих шарах, поширені бурі і червоні, які досягають глибини 100 м.
На морському дні водорості утворюють підводні луки і цілі «ліси», з яких можна було б зібрати «врожай» до 10 т сухої речовини з 1 га.
Розмножуються водорості поділом слані на частини, тобто вегетативним способом, а також шляхом утворення численних рухливих спор (зооспор), тобто безстатевим способом. Статевий процес у водоростей також поширений: в результаті злиття чоловічих і жіночих статевих клітин (гамет) виникає зигота, яка зразу ж або після деякого періоду спокою проростає в нову водорость.
Водорості — родоначальники вищих рослин, наприклад мохоподібних. Величезне їх значення в житті всього живого. Вони збагачують воду і повітря киснем і нагромаджують запаси органічної речовини. Прийнято вважати, що 80% усіх органічних речовин, які щороку створюються на нашій планеті, припадає на частку водоростей та інших водяних рослин і тільки 20% на частку наземних рослин. Водорості є поживою для інфузорій, рачків, риб та інших тварин. Морські водорості після видалення з них йоду використовують на корм худобі. Вони не тільки поживні, але й багаті на вітаміни. З них видобувають йод і калійні солі. З водоростей виробляють також айвінові кислоти, які використовуються для виготовлення клею. З бурих і червоних водоростей одержують агар-агар, використовуваний в біологічних лабораторіях, а також в кондитерській справі.
Водоростей відомо понад 13 тис. видів. Вони підрозділяються на відділи: зелені (різноджгутикові), діатомові, синьо-зелені, бурі і червоні.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Рослини, Водорості, культура.