Шахтар (Донецьк)

Донецький “Шахтар” було засновано 24 травня 1936 року. Перша назва клубу- “Вугільники”. Від 1936 до 1946 -”Стахановець”. І тільки від 1946 до сьогодні -”ШАХТАР”. Першими футболістами стали британські робітники, які приїхали працювати на металургійних підприємствах у Донецьку.

У 1920-х роках честь міста представляла команда клубу імені Леніна , основу яко їскладали робітники металургійного заводу. Одним з найвідоміших вихованців цієї команди став майбутній футболіст і тренер “Динамо”(Київ)- Віктор Шиловський. Восени 1924 року колектив клубу ім. Леніна провів перший у Донбасі міжнародний матч проти робітничої збірної Німеччини, яку розгромив з рахунком 5:0.

В першій проловині 30-х років лідером міського населення було “Динамо”, яке успішно проводило товариські матчі проти команд з інших міст СРСР.

24 травня 1936 р. “Вугільники” розпочали перші матчі у чемпіонаті СРСР. Головними кольорами команди були блакитний та червоний. Перший матч -“Вугільник”-”Динамо” у місті Казань закінчився поразкою з рахунком 4:1. Весняний чемпіонат 1936 року клуб провів невдало, закінчивши сезон 7-ми з 8 команд. Перед сезоном 1937 комунду підсилили талановиті гравці: воротар Костянтин Скрипченко, захисники Микола Кузнєцов, Георгій Бікезін, Григорій Мазанов та нападник Григорій Балаба, які стали основою “Стахановця” у 1938-1940рр.

У 1938 р. клас “А” розширили аж до 26 команд, серед яких був і “Стахановець”. Наступні два сезони колектив був серед останніх у класі”А”: 12-е серед 14-ти, а через рік 12-е серед 13-ти команд. У повоєнні часи СРСР було не до футболу. Кілька футболістів загинуло на фронті, воротар Костянтин Скрипченко, який під час війни був сапером, продовжив кар’єру у Київському “Динамо”. У 1944-1945 роках пов’язки капітана довірили Георгію Бікезіну. У липні 1946 року команду “Стахановець” було перейменовано у ”Шахтар”.

Перед чемпіонатом-1950 до команди перейшов славнозвісний форвард Олександр Пономарьов, який славився своєю результативністю, та гравець середини поля, київський динамівець Олександр Алпатов. Вони збільшили атакувальну міць клубу. 26 червня “гірники” провели одну з найкращих ігор в своїй історії. Матч ”Динамо”Тбілісі - ”Шахтар” Донецьк закінчився з рахунком 0:4. Після фінального свистка трибуни вибухнули оваціями і винесли героїв матчу на руках. У цьому сезоні завдяки кращій різниці забитих і пропущених м‘ячів бронзові нагороди отримали українці.

Сезон 1952 бронзовий призер попереднього року посів передостаннє місце і покинув клас ”А”. У 1953 команда вигралапідгрупукласу”Б”, але у фінальнійпульціпосілатільки 3-тє місце.

Після 1960-х років”Шахтар” по всому Радянському Союзу закріпив за собою славу сильної кубкової команди. У 1961, 1962 та 1963 роках донне чани тричі виходили до фіналу Кубка СРСР і двічі вигравали його. Ці успіхи пов’язані з приходом у липні 1960 р. нового наставника-ОлегаОшенкова.

У кінці 1960-х років чудові результати показували дублери ”Шахтаря”-молодіфутболісти перемогли у першостя СРСР 1967 і 1969, а 1968 посіли 2-ге місце. У 1962 році “Шахтар“ знову виграв Кубок країни, перемігши “Знамя труда“-команду класу“Б“ 2:0.

У 1971 “гірники“у найвищій лізі СРСР були останніми, і за це понизились у класі. В сезоні 1974 “гірники“ з новим тренером В.Сальковим опустились на 12-те місце, але підсилилися талановитим півзахисником Михайлом Соколовським, і наступного року донецький клуб піднявся на найвище місце у своїй історії, зайнявши 2-гу позицію у чемпіонаті СРСР. Сезон 1977 доннечани завершили на 5-му місці. Найкращим воротарем країни визнано Юрія Дегтерьова, за що йому було вручено приз журналу “Огонёк“ Сезон 1979 вважають одним з найкращих за всі роки існування “Шахтаря“: клуб став віце-чемпіоном Радянського Союзу, лідер команди Віталій Старухін забив 26 голів і став найкращим бомбардиром чемпіонату, і був визнаним найкращим футболістом країни. ІЗ самого початку донеччани очолювали турнірну таблицю і втратили першу позицію, лише після 21-го туру, коли програли “Динамо“ у Києві. Перед останньоюгрою“Спартак“Москва мав 48 очок, “Динамо“ Київ-47, а “Шахтар“- 46. “Гірники“ мали перевагу, оскільки обидва суперники донеччан грали на виїзді: спартаківці перемогли, динамівці програли, а “Шахтар“, перемігшиудомамосковське“Торпедо“, вдруге у своїйісторіїзавойовуєсрібні медалі.

Влітку 1984 р. ”Шахтар” переміг у дох матчах дніпропетровський ”Дніпро”, і виграв Кубок сезону. Фінал кубка СРСР-1985(поразка 1:2 відкиївлян) став останнімзначнимдосягненнямдоннечан у радянський час. У вищійлізі команда значнопогіршиларезультати: 6, 7, 8 і 14-те місця у 1986-1989 роках, вдповідно.

У 1992 та 1993 роках ”Шахтар”посідав четверті місця, а за підсумками 1993/94 став віце-чемпіономУкраїни. Сезон 1995/96 стає найгіршим в історії “Шахтаря“ за зайнятим 10-и місцем у чемпіонаті України. 11 жовтня 1996 року новим президентом клубу став Рінат Ахметов. З 1997 року донне чани не опускалися нижче другого місця в чемпіонаті України і регурно виступали у європейських клубних турнірах. На початку 2000-х років клуб активно купляє іноземних гравців. У сезоні 2000/01 команда вперше у своїй історії потрапляє до групового етапу ліги чемпіонів, і посідає у своїй гупі 3-тє місце, пропустивши вперед “Лаціо“ та “Арсенал“, випередивши празьку “Спарту“.

У сезоні 2001/02 команда вперше в історії стає чемпіоном України. 18 травня 2004 новим тренером команди став досвідчений румун Мірча Луческу, який зокрема тренував “Інтер”(Мілан), ”Галатасарай” та ”Бешикташ”.

20 травня 2009 року ”Шахтар” у поєдинку з Бременським ”Вердером” виграв останній в історії турніру Кубок УЄФА. Основний час гри команди завершили з рахунком 1:1, а у додатковий час на 97 хв. вирішальний м‘яч забив Жадсон.