Прислів'я про дурість – це своєрідне народне дзеркало, що віддзеркалює різні аспекти цього явища, часто з гіркою іронією або дотепним сарказмом. Вони не просто констатують наявність нерозсудливості, а й підкреслюють її наслідки, іноді навіть трагічні.
Ці короткі, влучні вислови висміюють нелогічні вчинки, безглузді рішення та відсутність життєвої мудрості, вказуючи на те, що дурість може бути "гірша за злодійство", адже шкодить не лише тому, хто її проявляє, а й оточуючим. Такі порівняння, як "дурний, як пень" або "без царя в голові", чітко і зрозуміло характеризують розумові здібності людини, застерігаючи від легковажності та необачності.
Народні прислів'я про дурість слугують не лише для осуду, а й для навчання. Вони є своєрідним уроком життєвої мудрості, який передається з покоління в покоління. Ці вислови навчають обачності, відповідальності за свої вчинки та вмінню мислити критично. Вони нагадують, що "дурний та нерозумний і сперечається даремно", а "дурна голова ногам спокою не дає". Таким чином, прислів'я про дурість є невід'ємною частиною культурного коду, яка допомагає осмислити людську природу та виховує повагу до розуму і здорового глузду.
- Борода виросла, та ума не винесла.
- В очах мигтить, а в головi свистить.
- Великий дуб, та дуплистий.
- Великий, як свiт, а дурний, як кiт.
- Видно ззаду, що Мартин.
- Вилупив очi, як козел на новi ворота.
- Високий до неба, а дурний, як не треба.
- Високий, як тополя, а дурний, як квасоля.
- Глузду нема. Збився з пантелику.
- Глянь на вид, та й кажи, що Свирид.
- Голосний, як дзвiн, а дурний, як довбня.
- Де храм, то i ми там.
- Дивицця, як баран на новi ворота.
- Дивуєцця, як теля на новi дверi.
- Добридень на Великдень, добривечiр на Рiздво!
- Доладу, як ложечка по меду.
- Дурень думкою багатiє.
- Дурень нiчим ся не журить: горiлку п'є i люльку курить.
- Дурень на дурню сидить i дурнем поганяє.
- Дурень червоному рад.
- Дурень, дурень — а в огонь не полiзе.
- Дурнiв не сiють, не орють, а самi родяцця.
- Дурний i в Києвi не купить розуму.
- Дурний дурне й торочить.
- Дурний носить серце на язицi, а мудрий язик у серцi.
- Дурний, як пень.
- Дурному море по колiна.
- Дурному дурне в головi.
- Дурному Гаврильцi усе чорнобривцi.
- Дурням закон не писаний.
- Живiт товстий, а лоб пустий.
- З слiпим дороги не знайдеш.
- З дурнем зчепитись — дурнем зробитись.
- З розумним розуму набересся, а з дурним i останнiй загубиш.
- З ним i останнiй розум загубиш.
- За дурними нiчого в Київ їхати, вони й тут є.
- За шматок кишки сiм миль пiшки.
- Забив баки.
- Кiнь на чотирьох ногах та спотикаєцця, а чоловiк на двох, та щоб не спiткнувся.
- Кого Бог хоче покарати, то перше розум вiдiйме.
- Лучче з розумним у пеклi, нiж з дурним у раю.
- Лучче з розумним два рази згубити, як з дурнем раз найти.
- Луччий мудрий, хоч лихий, як добрий, а дурний.
- Не зповна розуму.
- Не козаковать Миколi, бо не буде у нього коня нiколи.
- Не хвались мудрий мудрiстю, нi сильний силою. Мудрим нiхто не вродився.
- Нема клепки в головi.
- Оглух царя небесного!
- Од великого розуму i роги поростуть.
- Очнувсь монах, аж смерть в головах.
- Памороки забив.
- Перейшов на дiвочий розум.
- Послухай дурного, то й сам дурним станеш.
- Послухай дурня, то й сам будеш дурень.
- Пошився у дурнi.
- Пошийсь у дурники, та й їж бублики.
- Розумний, як Хведькова кобила.
- Розумний, як Берковi штани.
- Ростом з Iвана, а розумом з болвана.
- Слiпiй курцi усе пшениця.
- Ум за розум зайшов.
- Уманський дурень: з чужого воза бере, та й на свiй кладе.
- Чим мудрий встидаєцця, тим дурний величаєцця.
- Що тобi до того, як розуму нема нi в кого.
- Як нема розуму вiд роду, то не буде й до гробу.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Прислів'я, Прислів', культура.