Володимир Винниченко

Володимир Кирилович Винниченко народився в Єлисаветграді (нині Кіровоград), у Києві закінчив гімназію та правничий факультет Університету Святого Володимира. Зі студентських років пов'язав себе з революційною діяльністю. Від 1902 року вів життя професійного революціонера, зазнав переслідувань п...

Володимир Кирилович Винниченко народився в Єлисаветграді (нині Кіровоград), у Києві закінчив гімназію та правничий факультет Університету Святого Володимира. Зі студентських років пов'язав себе з революційною діяльністю.

Від 1902 року вів життя професійного революціонера, зазнав переслідувань поліції, перебував на нелегальному становищі, в еміграції.

Напередодні Лютневої революції 1917 року був одним із чільних діячів українського соціал-демократичного руху, відомим письменником, твори якого видавалися в Росії, викликали інтерес за кордоном.

У своєму багатогранному житті В.Винниченко пізнав і радість здобутків, і гіркоту втрат. Шукав своє місце в історії рідного народу, мріяв про вільну, незалежну, демократичну Україну, прагнув підпорядкувати слугуванню їй свої таланти громадянина, письменника і політика. Вважаючи себе сином робітничо-селянської родини, В.Винниченко, за його словами, з юних літ пізнав визиск як національного, так і соціального характеру, а відтак завжди вів боротьбу "з цим віковічним злом нашої нації".

Ніхто не знав, що Винниченкові на роду судилося в усьому і завжди бути першим - першим письменником новітньої української прози, першим прем'єр-міністром незалежної України.

З підручників ми знали: письменник Володимир Винниченко був "українським буржуазним націоналістом і ворогом радянської влади". Тому його твори навіть не згадували у курсі історії української літератури, а як політика - тільки таврували.

Ситуація трохи змінилася в останні роки перебудови. Про Винниченка почали багато писати у періодиці. Видали кілька його книг - збірник оповідань "Краса і сила", перший український фантастичний роман "Сонячна машина", збірник драм, історичні спогади "Відродження нації", трохи пізніше - "Щоденники". Харківський журнал "Прапор" опублікував найвідоміші романи письменника "Чесність з собою" і "Записки кирпатого Мефістофеля", про існування яких ми раніше знали тільки завдяки... Леніну, який їх гостро критикував.

Будучи письменником світового рівня, Винниченко не був визнаним за життя у своїй країні. Але нарешті настав час для повномасштабного видання його творів, осмислення неперевершеного літературного надбання талановитого співвітчизника.