Цитати про любов від видатних українців відображають її глибину, ніжність і силу, стаючи джерелом натхнення для сучасного покоління в пошуках гармонії й емоційного зв’язку.
"Любов – це сонце, що гріє душу в темряві", підкреслюючи її здатність зігрівати й підтримувати навіть у найскладніші моменти. Іван Франко, у своїх ліричних творах, зауважував: "Любов – це сила, що перемагає всі перешкоди", наголошуючи на її могутності як рушійної сили життя. Леся Українка додавала: "Любов – як ріка, що несе життя й спокій", відображаючи її безперервний і зцілюючий потік. Цитати, зібрані на нашому сайті, надихають цінувати любов у всіх її проявах, коли емоційні зв’язки залишаються основою людського існування.
- І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари,
Безталанна я.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І багата я...", 1848 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І станом гнучким, і красою...", 1850 - І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Два серця", 1935 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває;
Скажи, скажи, тихий вітре,
Як ся мила має?
Маркіян ШАШКЕВИЧ "Туга за милою", 1837 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса.
Іван ФРАНКО "Притча про красу", 1898 - Бо жіноче серце любить
Вічно того, хто нас губить,
Навіть вдячності не жде.
Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Вертай коня, козаченьку,
Вже не знайдеш домівоньку.
Ні домівки, ні родини,
Ані вірної дружини.
Історична пісня - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? —
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить...
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки:
Весна, бажання і утіхи,
І вся краса життя й землі.
Олександр ОЛЕСЬ "Вона ішла... але здавалося мені...", 1905 - Дівчино-горлице! Шкода твого кохання,
Шкода ночей без сну, зітхання, сумовання,
Живу я розумом, а серце тихо спить.
Минули любощі; душа моя жадає
Кохання іншого... Глянь, крале, на орла,
Як вітром на його від півночі бурхає,
А він дзвенить пером, Зевесова стріла.
Пантелеймон КУЛІШ "Шуканне-викликанне", 1893 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою.
Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ
І мимохіть услід полине за тобою.
Та знай: краса твоя непевна, як туман.
Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор:
Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї
І зникне навіть тінь краси...
Memento mori!
Микола ВОРОНИЙ "Memento mori", 1899 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня - З таверн млосно клубиться сопух,
пересочений вишумом пива і сечі,
заялозений похіттю й потом
засмаглих і звинних тіл.
Вадим ЛЕСИЧ "Гарлем",1960 - За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною,
Дівчино, прощай!
Степан Писаревський "За Немань іду", 1820 - Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю:
в краєвиді його таємничім
себе шукаю.
Богдан РУБЧАК "Пісня для Мар'яни", 1967 - Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку,
Обійму тя, поцілую,
Пригорну к серденьку.
Іван ВАГИЛЕВИЧ "Жулин і Калина", 1837 - Зелененький барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.
Зелененький барвіночку, стелися ще нижче,
А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче.
Народна пісня - Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелений барвіноньку!
Сватай мене дівчиноньку!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Вивідка", 1834 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Краса жінки не повинна бути лише на те, викликувати любов...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не ліг;
Що збіліло — замалюю,
Ще й нового накуплю:
Полюби мене, дівчино,
То-то я тебе люблю.
Степан РУДАНСЬКИЙ "Полюби мене", 1859 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1813 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже!
Ввік я вірна буду,
Мій сердечний друже.
Уляна КРАВЧЕНКО "Любиш чи не любиш...", 1925 - Малюнком не назвеш її краси,
Бо сніг розтанув, а вона, як мрія:
Кладе вінок на щедрий сплет коси
І зором воскрешати світ уміє.
Олег Зуєвський "Отут їі...", 1958 - Ми вдвох, колись,
гасили сонце
і поцілунками
в далеку праніч
засвічували зорі.
Юрій КОЛОМИЄЦЬ "Лесі", 1968 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива.
Цілує жниці стиглі груди нива,
Пестить колоссям, мов ніжні долоні.
Богдан КРАВЦІВ "Три сонети", 1930 - Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай...
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Виклик", 1883 - Нічка тиха і темна була,
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була...
Леся УКРАЇНКА "Нічка тиха і темна була...", 1893 - На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний... - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах.
Бліді були твої уста,
А в мене зацвіли шкарлатом.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі дівочі?
Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838 - Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1813 - Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий,
Ясний місяць підслухач лукавий,
Бачив він тебе часто зі мною
І слова твої слухав колись.
Ти се радий забуть? Не дивись,
Не дивися на місяць весною.
Леся УКРАЇНКА "Романс", 1897 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.
Стигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться.
Павло ТИЧИНА "Не дивися так привітно...", 1918 - Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, —
Нема кращого на світі
Над дівочу вроду.
Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала", 1909 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ "Музика", 1968 - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Ой не ходи, багачику, горою за мною,
Бо ти багач, а я бідна — не пара з тобою.
Танкова пісня - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливо
У вікна місяць — чару келих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна ніч", 1935 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста,
Душа, недавно дика і пуста,
Знов жити і любити хоче.
Марина ПРИХОДЬКО "Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі...
Повій, вітре, з полуночі!
Степан РУДАНСЬКИЙ "Повій, вітре, на Вкраїну", 1856 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави.
В твоє волосся, моя люба,
заплівся місяць кучерявий.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна", 1935 - Пребудь в мені! Вже ближче ночі тінь
І тьма густіша. Боже, в далечінь
Відходять блага й сили помічні, —
Безпомічному поможи мені!
Юрій ЛИПА "І прийде час", 1938 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста,
Рам'ям обвинись щосила,
Красуне, сміхуне пуста.
Я в душу красуні не вірю,
Я вірю в красуні уста!
Василь ЩУРАТ "Про душу не мов мені, мила..." - Радосте моя синьоока,
Моя радосте мила,
Як зоря, що високо
Наді мною спинилась.
Юрій ЛИПА "До панни...", 1938 - Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
Іван ФРАНКО "Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!
Олександр ОЛЕСЬ "Чари ночі", 1904 - Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І широкую долину...", 1848 - Та знай: з усіх "сьогодні" і "тепер"
лиш сила таємничої любові
тебе несе до вічних стратосфер.
Юрій Клен "Попіл імперій", 1946 - Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає щастя молодого,
БАЖАНого, страшного того
Гріха!
Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896 - Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю;
Тому щастю, тому раю
Віри не діймаю.
Пантелеймон КУЛІШ "Гульвіса", 1861 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя;
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!
Степан РУДАНСЬКИЙ "Ти не моя...", 1854 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір
До добра і краси
Підіймає мій зір.
Богдан ЛЕПКИЙ "Атогого", 1902 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні,
Без тебе захід смутно гас
І сонце сходило в безодні...
Ти не прийшла в вечірній час.
Олександр ОЛЕСЬ "Ти не прийшла", 1913 - Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань —
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча. - Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий — віддатись поцілункам!
В день такий цілим натхненням жить! - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло,
коли до заходу топився смолоскип; —
незнаним гостем до твойого тіла.
Богдан БОЙЧУК "Мандрівка тіл", 1967 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО "У нашім раї на землі...", 1849 - Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?
Максим РИЛЬСЬКИЙ "На порозі гість веселий...", 1919 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов,
Очі в мене — два свічада
І палка татарська кров.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Вогонь і попіл", 1934 - Широке море, велике море,
Що й кінця не видати,
Та в моїм серці ще більше горе:
Я навік її втратив.
Іван ФРАНКО "Зелений явір, зелений явір... - Ще хлюпочуть шептаннями — вина.
Виноградними плямами — ночі,
і круглявіють бедра в невинності
спрагою видив дівочих.
Вадим ЛЕСИЧ "Кінець літа", 1965 - Щоб моя коханка люба
І моя дружина
Не була, як інші, пані,
А була людина.
Василь МОВА "На балі", 1878 - Я знав тебе маленькою, різвою
І буде вже тому з півсотні літ.
Ми бачили багацько див з тобою,
Ми бачили і взнали добре світ,
Боролись ми не раз, не два з судьбою,
І в боротьбі осипався наш цвіт.
Од світу ми прегордого відбились,
Та в старощах ще краще полюбились.
Пантелеймон КУЛІШ "Чолом доземний моїй же таки знаній", 1893 - Я не тебе люблю, о ні,
Люблю я власну мрію,
Що там у серденьку на дні
Відмалечку лелію.
Іван ФРАНКО "Я не тебе люблю, о ні...", 1896 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.
Максим РИЛЬСЬКИЙ "Яблука доспіли, яблука червоні!", 1918 - Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ "Орися", 1844
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Цитати, Цитати про, культура.