М'ята польова — Mentha arvensis L.
Бореальний євразійський вид, широко поширений в лісовій зоні. Росте на всій європейській частині Росії (на півночі рідше), в Сибіру, аж до Камчатки, на Кавказі і в Середній Азії, в Скандинавії, Середньої і Атлантичної Європі, Середземномор'ї, Тибеті, Гімалаях, Японії та Китаї. Росте переважно в лісовій зоні. Любить сирі місця, болотисті ліси, луки, поля, береги річок, озер, канав; біля річок і вздовж доріг заходить в лісотундру і тундру, в горах зростає до середнього гірського поясу; віддає перевагу рихлим, незадерно-ванні вологі грунти.
Кістекорневой багаторічник з довгим повзучим кореневищем. Пагони заввишки 20-50 см, прямостоячі, піднімають або лежачі. Листя на коротких черешках, верхні — сидячі, яйцевидні або яйцевидно-довгасті, з серцеподібною або клиновидним підставою, на верхівці гострі, по краю пільчато-зубчасті. Квітки в розсунутих гуcтих помилкових мутовках, майже правильні. Чашечка колокольчатая c трикутними короткими зубцями, віночок ліловий або рожево-ліловий. Всі 4 тичинки однакової довжини. Горішки округлі, завдовжки близько 1 мм, гладкі, без кіля. Рослина з сильним запахом. Цвіте у травні — жовтні.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Рослини, М’ята, культура.