(Сімейство кочедижникові)
Дуже рідкісний реліктовий вид папоротей з розірваним ареалом, цінна для науки рослина. Цей трав’янистий багаторічник буває до 17 см заввишки. Кореневище у нього вкрите темно-червоними лусками, листки двічі перисторозсічені, голі. Черешки жовтувато-бурі, купки спорангіїв круглі. Спори достигають у липні — серпні.
Ареал виду та його поширення в Україні:Арктична зона, Скандинавія та гірські системи (Альпи, Піренеї, Апенніни, Судети, Урал, Кавказ), Зх. та Сх. Сибір, Пн. Америка на виходах кристалічних порід. В Україні — поодинокі місцезростання. Мешкає на скелях, вологих кам’янистих схилах. Спори утворює в серпні — вересні.
У нашій країні вудсія альпійська зустрічається спорадично на горі Обавський камінь (Закарпатська обл., Свалявський р-н); на Чивчинських горах у верхів’ях Білого Черемошу, горі Гнетєса. Охороняється в заповіднику Кам’яні Могили (Донецька обл.). Росте вона на гранітних та вапнякових скелях, в їх тріщинах, у кам’янистих розсипах.
Вудсія альпійська може швидко зникнути, оскільки дуже тонко реагує на зміну умов існування, особливо на забруднення повітря. Щоб цього не сталося, потребує повної охорони, створення заказників в усіх відомих місцях зростання.
Коштовний для науки вид, який внесений до «Червоної книги України». Потребує контролю за чисельністю популяції. Охороняється в згаданому заповіднику.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Рослини, Вудсія, культура.