Барвінок великий

Барвінок великий — Vinca major L.

Батьківщина — Крим, Кавказ, Середземномор’я.

Багаторічна вічнозелена рослина. Стебла вкорінюються по всій довжині, утворюючи щільні декоративні килими. Листя шкірясті, яйцеподібні, голі, блискучі, 4-8 см довжиною, з віями по краю. Квітки одиночні, блакитні, особливого відтінку — перванш (від французької назви барвінку), до 5 см в діаметрі, на квітконосах до 40 см заввишки. Цвіте з травня 30-35 днів. Зимостійкий, але в безсніжні зими бажано укриття лапником для порятунку листя.

Є два види — барвінок малий (Vinca minor) та барвінок великий (V. major) — популярні декоративні садові рослини. У барвінка великого ширші листки з волосистими краями та більшими квітками; менш морозостійкий. В США та Австралії обидва види вважаються бур’янами, стійкі до звичайних гербіцидів.

Наукова назва роду походить від латинського слова vinicere, що в перекладі означав “перемагати”. Мається на увазі те, що барвінок і взимку залишається зеленим, так би мовити, перемагає зиму. Щоправда, за іншим тлумаченням, ця назва походить від іншого близького латинського слова vinicere, що означав “обв’язувати” або “обвивати”. Таке тлумачення пов’язане з тим, що з сивої давнини барвінок використовується для в’язання вінків.

В цілому рід барвінку нараховує близько десятка видів сланких напівкущиків з вічнозеленими шкірястими листочками. Поширені вони в Європі, Середземномор’ї, Передній та Малій Азії. У колишньому Радянському Союзі зростає п’ять видів цього роду, а на Україні — два види дикорослих і один здичавілий. Крім згаданого вище виду, по байрачних лісах, чагарникових заростях та степових ділянках у Лісостепу, Степу та Криму поширений ще барвінок трав’янистий (Vinca herbacea Waldst. et Kit.).

Культивований у садах і парках Південного Криму барвінок великий (Vinca major L.) подекуди дичавіє. Барвінок малий в народі називають по-різному: барвінець, барвен, барвінок хрещатий, барвінзілля та інші. Є назви, які підкреслюють вічнозеленість рослини — зеленка, її місцезростання — боровинок. Ще інші назви відображають різне використання барвінку, про що трохи згодом.