М'ята перцева — Мentha piperita
Культурний вид, який був отриманий в Англії в 1696 р. шляхом гібридизації дикорослих видів.
У 1721 р. вона була введена в офіційну лондонську фармакопею і з тих пір широко відома в усьому світі. В якості лікарського, ефіроолійної та пряної рослини м'ята культивується на всіх п'яти континентах, основними ж виробниками цієї рослини є Англія й США. Здавна відома м'ята і на Русі, де її успішно розводили селяни, зокрема в Ярославській губернії.
М'ята — багаторічна трав'яниста рослина. Чотиригранні, прямі, гіллясті, густообліственние стебла досягають висоти 120 см. Горизонтальні кореневища розташовані на глибині 5-15 см, від їх вузлів відходять нечисленні мичкуваті коріння. Листки прості, видовжено-яйцеподібні, загострені, по краю пилчасті, на коротких черешках. М'ята перцева легко впізнається по зазубленим листю з фіолетовим краєм. Квітки дрібні, білувато-рожеві, блідо-фіолетові або лілові зібрані в помилкові мутовки, що утворюють верхівкове колосовидне суцвіття. М'ята перцева цвіте з червня по серпень. Плід складається з чотирьох горішків темно-коричневого кольору.
Має безліч різновидів і сортів:
Mentha piperita var.citrata (лимонна) — з характерним ароматом лимона;
Mentha piperita var.multimentha (тюрингське) — з великою кількістю ментолу;
Mentha piperita var.citrata 'Eau de Cologne' (Бергамотове) — незамінна в ароматичних сумішах, її листя вже самі по собі пахнуут одеколоном. Найменш стійкі в середній смузі Росії
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Рослини, М’ята, культура.