Многогрішний Дем’ян Гнатович (близько 1630 — після 1701) — гетьман Лівобережної України (1669–1672 роки). Народився в місті Короп (нині Чернігівська область). Походив із козацької родини. Брав участь у Національно-визвольній війні під проводом Б. Хмельницького. Уперше згадується в Зборівському реєстрі (близько 1649 року) як військовий осавул.
У 1665–1669 роках був чернігівським полковником. У 1668 році, виступаючи проти Андрусівського перемир’я 1667 року, приєднався до антимосковського повстання, яке очолив І. Брюховецький. Підтримував політику гетьмана П. Дорошенка. У 1668 році Дорошенко призначив його наказним гетьманом Лівобережної України.
Наступ московських військ під командуванням Г. Ромодановського на Сіверщину (Ніжин і Чернігів), відсутність військової підтримки від П. Дорошенка, наявність сильних московських гарнізонів у містах, а також тиск промосковської частини старшини та православного духовенства (зокрема архієпископа Чернігівського Л. Барановича) змусили Многогрішного розпочати переговори з царським урядом. 17 грудня 1668 року на старшинській раді в Новгороді-Сіверському його обрали «сіверським гетьманом». Переговори з московським урядом завершилися укладенням Глухівських статей 1669 року, а 9 (19) березня 1669 року Многогрішного проголосили гетьманом Лівобережної України.
Після обрання гетьманом Многогрішний намагався захищати державні інтереси України. Йому вдалося домогтися, щоб Київ із округою, попри умови Андрусівського перемир’я 1667 року, залишився в складі Лівобережжя. Спираючись на полки компанійців, він прагнув зміцнити гетьманську владу, поступово послаблюючи політичну роль козацької старшини. Вів таємні переговори з П. Дорошенком про можливість переходу Лівобережної України під протекторат Османської імперії. Така політика викликала невдоволення частини старшинської верхівки та московського уряду.
У ніч із 12 на 13 березня 1672 року в Батурині козацька старшина за підтримки начальника московського гарнізону заарештувала Д. Многогрішного та передала його представникам царського уряду. Гетьмана відвезли до Москви, де в середині квітня 1672 року над ним розпочався суд. Його звинуватили в державній зраді, піддали тортурам і засудили до страти. Згодом страту замінили на довічне заслання. Многогрішного разом із родиною відправили до Сибіру, де він відбував покарання в Іркутській в’язниці. Із 1688 року, звільнений із в’язниці, Многогрішний служив у війську в Селенгінську (Забайкалля). У 1696 році постригся в ченці. Помер в Іркутську після 1701 року.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Українська мова, ГЕТЬМАН Д., культура.