Літні українські свята насичені язичницькими традиціями та християнськими мотивами, що переплітаються у барвистих обрядах. Одним із найяскравіших є Івана Купала, яке святкують у ніч із 6 на 7 липня: молодь стрибає через багаття, плете вінки та пускає їх на воду, шукаючи пару, а також шукає міфічну квітку папороті. 28 липня відзначають День Хрещення Русі, вшановуючи спадщину князя Володимира, із богослужіннями та хресними ходами. У серпні святкують Спаси: Медовий (14 серпня), коли освячують мед, та Яблучний (19 серпня), із освяченням яблук і перших плодів. Також 15 серпня припадає свято Маковія, коли в церквах освячують букети з трав і маку. Ці свята відображають вдячність за врожай і зв’язок із природою.
Зелена неділя
Останній перед Трійцею тиждень в народі називають Клечальним, або ж Зеленим. Це час буяння трав, мабуть це та сама пора про яку так чудово сказала Ліна Костенко:
Поглянь усе навколо зацвіло.
Ясна вода і сонце золоте.
Цвітуть гаї, цвіте густе зело…
Зелений тиждень це час, коли особливої активності набуває всяка нечисть, особливо русалки, які тільки й дивляться аби заманити і залоскотати гарного та вродливого хлопця, або ж дівчину. Так що остерігайтесь ходити полями та берегами річок. Ця заборона не стосується лісів і триває аж до початку Петрового посту.
Для того аби зберегти свою оселю від зазіхань нечистої сили треба прикрасити своє помешкання травами та гілками дерев, окрім осики, яка вважається грішним деревом, бо саме вона пустила гвозді до хреста Господнього, тому осикою прикрашають лише найглухіші кутки в хаті.
Особливої сили набувають лікарські трави. Найбільшу цілющість вони мають у п`ятницю. Навіть роса зібрана в цей день допомагає тим у кого хворі очі.
Дівчатам цими днями треба потурбуватись про вінки, бо вони є символом свята Трійці та оберігають від русалок. Вінки виготовляються, здебільшого з гілок берези, або ж із живих квітів. Після використання їх потрібно зберігати на почесному місті у хаті аж до першого дня Петрівки.
Трійця
На 50-й день після Великодня православна церква святкує П`ятидесятницю. В Біблії говориться, що саме в цей день на апостлів зійшла благодать Духа Святого.
В народі свято Трійці відзначається три дні. Перший день, то Зелена, або Клечальна неділя, другий — Клечальний понеділок і третій — Богодухів день.
В Зелену неділю треба бути особливо обережними, бо це день найбільшої агресивності мавок, русалок, потерчат та іншої нечисті. На Зелену неділю дівчата за допомогою вінків ворожать. Для цього потрібно до ставка (і знову ж таки не забувайте про обережність!) та пустити вінки за водою, якщо вони зійдуться, то дівчина цього року вийде заміж. У Зелену неділю треба сходити на кладовище та пом`янути померлих родичів, обов`язково залишивши їм які-небудь наїдки.
В Клечальний понеділок після церковної відправи освячують поля, аби Господь захистив їх від граду та пожеж. Діти влаштовують цікаві ігри.
Трійця трьома святами багата: квітами, травами і рум`яним літом.
Петрівка
На другий після Трійці тиждень припадає початок Петрового посту. Його тривалість напряму залежить від Трійці, бо закінчується він на день Петра і Павла (12 липня).
За легендою Петрівка була встановлена Святим Петром на прохання жінок, чоловіки яких на сінокосах випивали занадто багато молока.
Щоправда в народі особливих заборон не дуже дотримуються, бо занадто вже важка праця, та й свят попереду багато.
З Петрівкою пов`язаний цілий цикл обрядових пісень, які називаються петрівочки. За традицією дівчата у перший день Петрівки пускають на воду клечальні вінки.
Петрівка — на хліб голодівка.
7 липня — Івана Купала. Різдво Івана Хрестителя
Одне з найпоетичніших свят українсського обрядового календаря. Купальські вогні надихали на творчість не лише великого Миколу Гоголя, а й багатьох інших письменників та поетів. Церква цього дня відзначає Різдво Івана Хрестителя. Ще в дохристиянську добу слов`яни відзначали цієї пори свято Купайла, тобто Сонця. шляхом злиття християнських та язичницьких традицій і утворилося свято Івана Купала.
Спеціально до дня Купайла хлопці та дівчата виготовляли ляльки-опудала Купало та Марену. Навколо цих персонажів точаться головні події вечора на Івана Купала. Марена яваляє собою зроблену із соломи ляльку, яку вдягають у жіночий одяг, Купало також виготовляється із соломи, але одяг на ньому чоловічий. Марену, відповідно, роблять дівчата, а Купало — хлопці. Цікаво, що походження ті того, ні іншого образів невідоме, зате відомо, що і Купало і Марену чекає трагічна розв`язка. Їх обох, або ж топлять, або ж спалюють.
Як відомо, і цей звичай зараз гарно зберігся, головною розвагою вечора на Івана Купала є стрибки через багаття. Хоча чому власне розвагою, це зараз вони стали чимось на кшталт спортивних змагань, а от раніше цьому ритуалові надавали магічного значення. Скажімо, якщо стрибнути найспритніше, то у Вас буде гарне здоров`я, коли вдало перескочать через полум`я закохані, то вони скоро поберуться. І не дай Вам Боже вскочити у вогонь — біди на протязі року не уникнути.
По закінченні веселих дійств можна йти відпочивати. Це не стосується, лише найсміливіших та найчистіших серцем у яких є шанс знайти чарівну квітку папороті і здобути усі земні скарби. Але пам`ятайте: шлях до квітки захищає нечиста сила, та й земні багатства, які вона відкриває ще нікого до добра не доводили.
В день Івана Купала намагалися зцілюватися росою Для цього потрібно встати якомога раніше і пройтись босоніж по цілющій купальській росі. В цей день проходив масовий збір лікарських трав. Особливої цілющої сили купальська трава набирає до сходу Сонця, отож, як мовиться, «Хто рано встає, тому й Бог дає!»
12 липня — Петра і Павла
На честь першоверховних апостолів Христових Петра і Павла церква встановила великий празник, який святкується 12 липня.
В народі цей день вважається традиційним початком жнив. До цього дня треба підготувати свою оселю, навести в ній порядок.
До Петрового дня випікається спеціальне печиво — «мандрика». Саме «мандрикою», за легендою, вдавилась зозуля, коли намагалась поцупити її у св. Петра. Отож, з цього дня вже не можна чути голос зозулі.
Святий Петро вважається покровителем тваринництва та жнив.
Як на Петрів день спека, то на Різдво мороз.
2 серпня — пророка Іллі
Непомітно закінчується найтепліша та найприємніша пора року. Хоча на дворі ще досить тепло, але все відчутніше, особливо вечорами, холодний подих золотої пори. На серпень припадає найбільша кількість літніх свят, а перше найбільше день пророка Іллі.
Святий Ілля покровитель блискавок та грому. Саме він за допомогою грізної зброї — блискавки, ганяє по небу знахабнілих чортів.
На день пророка Іллі, і після нього, категорично забороняється купатися у будь-яких водоймищах, бо святий Ілля дозволяє володарювати у воді лише душам померлих праведників, або ж обмити гріхи померлим грішникам. Суворо карає Ілля тих хто не дотримається заборони — у них на спині може вирости вербове гілля, або ж один із мерців може забрати в екскурсію на той світ.
В цей день до обіду літо, а по обіді осінь.
14 серпня – Маковія
Ще якихось півстоліття тому практично кожне українське українське село сміливо можна було назвати червоним, і справа тут зовсім не в ідеології — характерного кольору надавали червоні голівки маків, що рясніли на городах та левадах. На жаль у запеклій боротьбі з наркоманією маки майже повністю опустили свої буйні голови. саме мак і є «головною дійовою особою» свята винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, або як його називають у народі Маковія чи Перший Спас.
Напередодні Маковія треба приготувати «маковійську квітку» — це букет, який складається з багатьох рослин — м`яти, чебрецю, нагідок та ін. При чому кожна рослина має своє, притаманне лише їй магічне значення. Потім уся ця краса разом з кількома голівками маку освячується в церкві.
На Маковія освячують криниці, джерела. Вся ця обрядодія супроводжується музикою і танцями, незважаючи на те, що саме цього дня починається Успенський піст.
Цей день вважається дитячим та дівочим святом, отож молодь намагається не працювати.
Як це не сумно, але саме на Маковія починають відлітати у теплі краї перші птахи.
19 серпня — Спас. Преображення Господне.
Свято Преображення Господнього належить до 12 найбільших православних свят. У народі цей день називають Другим Спасом.
Це традіційне свято врожаю. Цього дня в церквах освячують плоди землі, тобто яблука, груші, сливи та ін. Найбільшою популярністю та шаною користуються яблука, навіть існує ще й третя назва свята «Яблучний Спас». Освячення яблук найбільше чекають матері у яких померли діти та дочки у яких померли матері, бо за легендою яблука їм можна вживати тільки після Спаса.
Особливо готуються до цього дня пасічники. Їм треба освятити вулики, пригостити медом сусідів, особливо сиріт та немічних.
Прийшов Спас — пішло літо від нас.
Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло.
28 серпня — Успіння Богородиці. Перша Пречиста
За біблійною оповідкою саме цього дня померла Діва Марія, в народі ж це свято (так саме свято, бо вважається, що Діва Марія таким чином приєдналась до свого сина) іменується Першою Пречистою.
В цей день традиційно починається посів озимини. Початку засіву народ надає особливого значення, це стосується як весняного так і осіннього засівів.
На цей день припадає і обряд заготівлі калини, яка стала символом України. Калину збирають дівчата. Робити це потрібно після церковної відправи. Сам процес проходить досить цікаво з піснями та хороводами.
Від Першої пречистої починаються шлюбні дійства — «оглядини» та «заручини». Тож цього дня чекають з нетерпінням дівчата, а хлопці хвилюються, аби не довелось скуштувати гарбузової каші.
Від цього дня розпочинається «молоде бабине літо», яке триває до 11 вересня.
Прийшла Пречиста — «сватів несе нечиста»
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Релігія України, Літні, культура.