Відомі цитати українців про народ та його долю. Ці цитати, зібрані на нашому сайті, не лише є джерелом натхнення, але й допомагають сучасним поколінням зрозуміти корені своєї ідентичності та черпати силу для подолання сучасних викликів.
Відомі цитати українців про народ та його долю відображають глибоку любов до рідної землі, незламний дух нації та віру в краще майбутнє, стаючи відлунням історичних випробувань і прагнень до свободи, які переплелися в словах видатних письменників, поетів та мислителів. Наприклад, Тарас Шевченко у своїх творах, таких як "Заповіт", закликав берегти волю народу й вірити в його відродження, залишаючи незабутні рядки про боротьбу за справедливість, тоді як Ліна Костенко в своїх поезіях підкреслювала силу духу українців перед лицем труднощів, наголошуючи, що доля нації залежить від її єдності та самоповаги. Іван Франко, відомий як "Каменяр", через свої твори нагадував про важливість праці й самопожертви заради щастя народу, а Леся Українка додавала до цього ліричний відтінок, співаючи про нездоланність української душі в умовах гніту.
- Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег,
На край веселий,
Між народ хрещений!..
"Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
- Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода,
Голос правди занімів.
Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Духом все молоді, тілом дряхлі діди —
Ми верстаєм дорогу сліпцями;
Йдем вперед навмання і вступаєм в сліди
Тих, що нарід вели манівцями.
Петро Норманський "Духом все молоді...", 1917 - Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний,
Я — овечий патріот!
Думка в мене — розбудити
І з неволі слобонити
Весь овечий наш народ.
Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Мій народе!
Темний і босий!
Хай святиться твоє ім'я!
Євген Плужник "Галілей". 1926 - Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Ми народ безцвітний, наша немов один до одного непошана, наша відсутність солідарності і взаємопідтримки, наше наплювательство на свою долю і долю своєї культури абсолютно разючі і об'єктивно абсолютно не викликаючі до себе ні в кого добрих почуттів, бо ми їх не заслуговуємо... У нас абсолютно нема правильного проектування себе в оточенні дійсності і історії.
Олександр ДОВЖЕНКО "Щоденник", 1942 - Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать,
Але й прокляту народність
Не перестану кохать.
Агатангел Кримський "Вчора балакав...", 1898 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.
Василь СИМОНЕНКО "Одинока матір", 1964 - Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Василь СИМОНЕНКО "Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі,
Повинен стратить риси рідні,
Безслідно стертися з землі!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Поетам-українцям", 1894 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких,
Ти, що постав з безумної одваги
Гірких п'яниць та розбишак великих!
Пантелеймон КУЛІШ "До рідного народу", 1882 - Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні
Любити свій Єрусалим...
Олександр ОЛЕСЬ "Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні...", 1919 - Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Україна чи Малоросія?", 1926 - Нація — це невсипуща внутрішня "боротьба" сил формотворчих і ідеотворчих, з інертною масою ("більшістю") етносу.
Євген МАЛАНЮК "Мислі в роковини", 1937 - Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну —
І ззовуть усю родину
У сем'ю єдину.
Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний,
Він старцем з лірою блукає
І навіть — хто він, — він не знає, —
Такий... безпам'ятний такий!
Олександр ОЛЕСЬ "О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907 - Розпинали тебе на
Курних перехрестях доріг,
І стріляли тобі
Вороги у скривавлені груди...
Та не вбили народ —
І народ себе в серці зберіг.
Віталій Коротич "Моїй землі", 1961 - Сама "ніжність", пошанівок до свого, — не тільки не дасть перемоги ідеї, але не пірве свого народу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі.
Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона,
Щоб довго не возив на той бік Ахерона
Народу без пуття, без честі і закона,
Що з вовчого на світ приходить лона.
Пантелеймон КУЛІШ "До Тараса", 1893 - Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою.
Іван ФРАНКО "Наймит", 1876 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО "Гранітні обеліски", 1964 - Україна — то народ,
А народи не вмирають,
А живуть із рода в род.
Василь МОВА "Не пустуй, моя голубко", 1876 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях.
Василь СИМОНЕНКО "Стільки в тебе очей...", 1966 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний,
Приблуда степовий, наслідник розбишацький,
Що й досі чествує свій путь і дух козацький?
Пантелеймон КУЛІШ "До Шекспіра". 1882 - Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі?
Навіщо сі тихі уста розв'язав
І речі надав їм пророчі?
Оспалі тут люди, в них в'ялі серця,
Народ сей не вдавсь на борця".
Леся УКРАЇНКА "Пророк",1906 - Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух.
Вітай же нас ти з сонцем, голубами.
Я дужий народ! — з сонцем, голубами.
Павло ТИЧИНА "Золотий гомін", 1918 - Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий,
Знеможений і темністю сповитий,
Що вже забув і поважать себе,
Потративши свої колишні сили...
Як я люблю твої сумні могили,
Україно! Як я люблю тебе!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ "До України", 1878 - шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський "Історія Украіни-Руси", 1898
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Цитати, Цитати про, культура.