Соняшник

Клас — дводольні рослини

Підклас – зрослопелюсткові

Родина — складноцвіті

Соняшник — висока однорічна рослина, що культивується в основному як олійна. В сім'янках сортів академіка В. С. Пустовойта міститься до 50%, олії. До основних районів вирощування соняшника належать Північний Кавказ, Кубань, центрально-чорноземна зона, Україна, Молдавія, Поволжя. Макуху соняшника використовують як концентрований корм для худоби.

До початку цвітіння соняшник, що добре розвинувся, має І товсті стебла заввишки до 1,2—2,5 м, іноді вгорі гіллясті. Стебла вкриті жорсткими волосками. Листорозміщення чергове. І Листки великі, черешкові, серцевидні, зубчасті, сітчастожилкові. Суцвіття — великі кошики, з яких середній, що сидить на головному стеблі, досягає найбільшої величини (іноді 30 см в діаметрі). Кожний кошик має плоске або слабо опукле квітколоже, на якому сидить безліч квіток. Кошик оточений зеленими І загостреними, війчастими яйцевидно-загостреної форми листками черепичастої обгортки, з яких зовнішні особливо широкі і загнуті вниз, а внутрішні вужчі і плівчасті. Квітки в кошику двох родів: зовнішні квітки великі, язичкові, яскраво-жовті, безплідні, внутрішні — дрібні, трубчасті, з тичинками і з маточками. Кожна трубчаста квітка має білу нижню зав'язь. Трубочка віночка жовтуватого кольору, при основі трохи здута, а на верхівці закінчується п'ятьма зубчиками. Стовпчик довгий, із щіточкою з волосків і дволопатевою приймочкою на кінці. При основі стовпчика є нектарник. До запилення пристосовані внутрішні поверхні приймочок, пилок приносять комахи або з інших кошиків, або з інших квіток того ж самого кошика.