КУЛЬТУРНОНАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

Як і всі інші сфери громадського життя, культурні процеси в Україні в роки незалежності характеризувалися суперечливими тенденціями. Мабуть, найважливішим завоюванням цього періоду було зняття всіх перешкод на шляху вільного розвитку української національної культури й культур національних меншин (росіян, євреїв, татар, греків, угорців, румун, німців та ін.). Суспільство звільнилося від марксистсько-ленінських стереотипів, що нав’язувалися йому, одержало реальну можливість залучитися до кращих досягнень світової культури, усіх шарів духовної спадщини.

Незважаючи на наявні труднощі, духовна сфера громадського життя продовжує розвиватися. Помітними подіями культурного життя стали міжнародні конкурси ім. М. Лисенка, артистів балету ім. С. Лифаря й піаністів ім. В. Горовіца, молодих виконавців ім. В. Крайнєва, Всеукраїнське шевченківське свято «У сім’ї вольній, новій», Міжнародний фестиваль «Зірки світового балету» у Донецьку, Всеукраїнський фестиваль популярної пісні «Пісенний вернісаж», фестивалі «Золотий Скіф», «Червона рута», «Таврійські ігри», «Чумацький шлях», «Покуть», «Гуцульський фестиваль», «Рідна домівка», свята культур національних меншин, з’їзди Спілки театральних діячів України і Спілки композиторів України, театральні фестивалі «Золотий Лев» у Львові й «Золотий ключик» у Донецьку. Не зменшується популярність театрального мистецтва; щорічно ставиться до 40 тис. спектаклів, на яких присутні близько 20 млн глядачів.

У 1992—1996 рр. в Україні було організовано майже 170 пересувних і стаціонарних виставок. З 1997 р. їхня щорічна кількість сягає півсотні. Відомими приватними галереями є «Брама», «Човен», Галерея мистецтв НаУКМА, «НЕФ», «Грифон», «Славутич». Одночасно було створено 29 нових музичних колективів: симфонічний оркестр Національної філармонії, камерний хор «Київ», Український театр пісні «Берегиня» й інші. Кількість музеїв у 1991— 1995 рр. збільшилася з 202 до 272. Серед нових музеїв — музей Б. Хмельницького в Чигирині й музей гетьманства в Києві. Статус «національний» одержали історико-культурні заповідники «Софія Київська», Шевченківський, «Херсонес Таврійський», «Давній Галич», «Хортиця», Чигиринський.
З’явилася плеяда талановитих виконавців оперних і балетних пар тій: В. Степова, Л. Забіляста, В. Гришко, В. Писарев, А. Кочерга, В. Лук’янець. Серед естрадних «зірок» особливою популярністю користувалися С. Ротару, О. Білозір, Т. Петриненко, Т. Повалій, В. Зін кевич, Н. Яремчук, А. Кудлай, В. Білоножко, П. Зібров, М. Гнатюк, І. Білик, О. Пономарьов, El Кравчук, В. Павлик, групи «ВВ», «Скрябін», «Океан Ельзи» і багато інших.

Оновлюється зміст навчально-виховного процесу. Розпочато реальні кроки щодо реалізації політики, спрямованої на розширення сфери використання української мови як державної. Тільки в 1999 р. додатково було відкрито 60 шкіл з українською мовою викладання, 166 російськомовних шкіл реорганізовано в україномовні. У російськомовних закладах було відкрито 2,7 тис. класів з українською мовою навчання. Усього українською мовою навчаються 4,5 млн школярів, або 67,4 % всіх учнів (проти 49,3 % у 1991 р.).

Для задоволення мовних потреб осіб інших національностей в Україні функціонує 2,4 тис. шкіл з російською мовою навчання, 11 — молдавською, 107 — румунською, 67 — угорською, 9 — кримсько та тарською, 3 — польською тощо.

Систему вищої освіти на початку 90'х років складали 910 навчальних закладів: 735 технікумів і училищ, 15 коледжів, 156 університетів, академій та інститутів. На початок 2000 р. у республіці діяло вже 298 університетів, академій та інститутів, з них 209 — державних. Була відновлена діяльність Києво-Могилянської академії, від крита Національна академія управління. 

У зв’язку зі 165'літтям від дня заснування Київського університету був прийнятий указ «Про статут Київського національного університету імені Тараса Шевченка». Він закріпив виняткову роль цього університету як провідного навчального закладу України, що є унікальним явищем національної освіти, науки та культури. Йому надали ряд виключних прав, удвічі підвищили зарплату працівникам університету.