8 грудня 1991 року глави Росії, України та Білорусі (Б. Єльцин, Л. Кравчук і С. Шушкевич) підписали в Біловезькій Пущі угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), офіційно припинивши існування СРСР і діяльність усіх його органів. Із прийняттям 21 грудня спільної Алма-Атинської декларації до СНД увійшли 11 із 15 колишніх союзних республік (без Грузії та республік Прибалтики).
Леонід Данилович Кучма (нар. 9 серпня 1938 року) — другий Президент незалежної України. Народився 9 серпня 1938 року в селянській родині в с. Чайкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Батько, Данило Прокопійович, загинув на фронті в 1944 році. Мати, Параска Трохимівна, залишилася з трьома малими дітьми. Закінчив десятирічку в с. Костобобрів.
У 1955 році вступив до Дніпропетровського державного університету. Успішно закінчив його в 1960 році, отримавши диплом із відзнакою та розподіл на КБ «Південне» — один із основних центрів розробки радянської ракетної техніки. На ньому були «зав’язані» десятки й сотні розробників: інститути, конструкторські бюро, підприємства Києва, Москви, Ленінграда, Харкова, Воронежа, Бійська, Єревана тощо. Л. Кучма прийшов на підприємство молодим дипломником і відразу почав працювати на відповідальній ділянці конструкторського бюро — у секторі розробки елементів автоматики ракет. Обіймав посади інженера (1960–1964 рр.), старшого інженера (1964–1966 рр.), провідного конструктора групи комплексу КБ «Південне» (1966–1972 рр.), помічника головного конструктора (1972–1975 рр.), секретаря парткому КБ (1975–1980 рр.), секретаря парткому ВО «Південмаш» (1980–1982 рр.), першого заступника начальника та генерального конструктора КБ «Південне» (1982–1986 рр.), генерального директора ВО «Південмаш» (1986–1992 рр.).
На початку 90-х років ХХ століття — один із лідерів директорату, народний депутат України. У жовтні 1992 року за підтримки директорату став прем’єр-міністром України, обіймав цю посаду до вересня 1993 року. Із грудня 1993 року — президент Союзу промисловців і підприємців України. 10 липня 1994 року обраний Президентом України. Лауреат Ленінської премії та Державної премії України, академік Інженерної академії України. Основні передвиборчі гасла — надання російській мові статусу офіційної, максимальне зближення з Росією. Проте після обрання своїх передвиборчих обіцянок не виконав.
Багато виборців у зв’язку з цим почали вважати себе обманутими. Але в 1999 році Л. Кучму було обрано Президентом України на другий термін. Узимку 2000 року опозиція звинуватила його в причетності до усунення неугодного владі журналіста — Георгія Гонгадзе (так званий «касетний скандал»). Це стало початком акції «Україна без Кучми», організованої опозицією. У 2001 році Верховна Рада кілька разів намагалася розпочати щодо Л. Кучми процедуру імпічменту.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Історія України, УТВОРЕННЯ, культура.