Прислів’я про козаків

Прислів’я про козаків на нашому сайті занурює вас у світ народної мудрості, присвяченої козацькій добі – героїчному періоду української історії, що сформував дух нації. 

Українські прислів’я, такі як "Козак – то душа України, що боронить її волю" чи "Де козак, там і правда стоїть", які прославляють хоробрість, вірність і любов до рідної землі козацького війська. Кожне прислів’я супроводжується поясненням його історичного контексту, зв’язку з козацькими традиціями та регіональними особливостями, допомагаючи краще зрозуміти значення цієї спадщини, зібраними від істориків і місцевих жителів, зберігаючи пам’ять про козацьку славу. Тут Ви знайдете тематичні добірки, наприклад, прислів’я про козацьку звитягу, братерство чи побут, а також поради, як використовувати їх для виховання патріотизму. 

1. «Іди, душа, в рай!» (Про запорожця).
2. «Малим родився, п’яним умер, нічого не знаю...»
3. «Пугу! Пугу!»«Козак з Лугу»
4. «Чим грішен?»
5. І Полтаву б дістали, якби були одностайно стали!
6. Іди ж козак світ за очима,
   неси свою смерть за плечима,
   не бійся смерті,
   поки живеш — її нема,
   а як умреш — тебе чортма!
7. А шо козакові треба: степу, хліба й неба!
8. Або волю добути, або дома не бути.
9. Або мед п’є, або кайдани тре.
10. Б’ють — роїсь, наваливсь — лавою вбийсь, лихо вкляч, а все одно оддяч!
11. Більше разу не вмирати.
12. Без гетьмана військо гине.
13. Без доброго командира військо — отара.
14. Без коня немає й козака.
15. Без люльки, як без жінки.
16. Береженого Бог береже, а козака — шабля.
17. Бог не без милості, козак не без долі (щастя).
18. В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.
19. Війна людей їсть, а кров’ю запиває.
20. Вольному — Воля, скаженому — круча, спасенному — рай.
21. Гетьман знає, що в нас нічого немає.
22. Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.
23. Дай вам Боже побитись, а нам подивитись.
24. Де байрак, там і козак.
25. Де є бої, там є герої.
26. Де козак, там і слава.
27. Де не можна перескочити — треба перелізти.
28. До булави треба голови.
29. Добрий козак баче, де отаман скаче.
30. Дожились козаки — нема ні хліба, ні габаки.
31. За наше жито та ще нас бито.
32. За честь голова гине.
33. Завбачливий з вибриком
    та жагучий як змій,
    невтримний як славко,
    а вмира як сокіл.
34. Звання козацьке, а життя собацьке.
35. Здобувши перемогу, про пильність не забувай.
36. Зроду-віку козак не був і не буде катом!
37. Кінь та ніч козакові товариші.
38. Кінь, шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацької волі!
39. Козак — душа не вередлива, в пеклі не мерзне, в ополонці не пріє.
40. Козак без коня, що воїн без пістоля.
41. Козак дружбу знає: в біді коня не покидає.
42. Козак журби не має, з біди не заплаче.
43. Козак з біди не заплаче.
44. Козак з біди не заплаче.
45. Козак з бідою, як риба з водою.
46. Козак з бідою, як риба з водою.
47. Козак з конем і в ночі і днем.
48. Козак із пригорщі нап’ється, а з долоні пообіда.
49. Козак мовчить, а все знає.
50. Козак на печі — ворог Січі.
51. Козак не боїться ні тучі, ні грому.
52. Козак оженився, наче упився.
53. Козак сам не їсть, а коня накормить.
54. Козак терпеливий як віл.
55. Козак у дорозі, а надія в Бозі.
56. Козак хороший, та нема грошей.
57. Козак як птах— знявся та й полетів.
58. Козак, душа правдива — сорочки не має.
59. Козак, я голуб: куди не прилетить, там і пристане.
60. Козак— як кішка, як не кинь — на ноги впаде.
61. Козаки, як діти: хоч багато — поїдять, хоч трохи — наїдяться.
62. Козакові воєвода — велика невгода.
63. Козаку зібратись — тільки підпоясатись.
64. Козаку кінь за себе дорожче.
65. Козацька люлька — добра думка.
66. Козацькому роду нема переводу.
67. Козацькому Роду нема переводу.
68. Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.
69. Коли всім народом дмухнути, то ураган буде.
70. Коли козак в полі, то він і на волі.
71. Коли навколо вороги — то не життя, честь бережи.
72. Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка.
73. Краще вмирати в полі, аніж в баб’ячому подолі.
74. Кров не вода, розливати шкода.
75. Кров не водиця, проливати не годиться.
76. Куди козакова доля не закине, — все буде козак.
77. Легше вовком орати, ніж козаком проти козака воювати.
78. Лучче смерть на полі, ніж життя в неволі.
79. Місяць — козаче сонце.
80. Моя хатина в сирій землі домовина!
81. На диявола є хрест, а на ворога меч!
82. На козаку й рогожа пригожа.
83. Назвався хоробрим — виходь на бойовисько.
84. Наш Луг — Батько, а Січ — Мати — от де треба помирати.
85. Нащо в Бога день, як в козака місяць?
86. Не братайтеся з козаками пити.
87. Не журися, козаче, нехай ворог плаче!
88. Не знає й той чорт козацьких жартів.
89. Не козакувати Миколі, бо не буде у його коня ніколи.
90. Не лише силою боротися треба, а і вмінням.
91. Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде.
92. Не наше діло у ряжі стрибати, наше діло козацьке конем з меренцем по степу гуляти.
93. Не пив води дунайської, не їв каші козацької.
94. Не сиди довго в воді, бо в гузні верба виросте!
95. Не так тії пани, як підпанки.
96. Не той козак, хто боїться собак.
97. Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.
98. Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
99. Не той сильний, що камінь верже, а той, що серце в собі держе.
100. Не усе ж то козак, що списа має.
101. Не хвались, ідучи в бій, а хвались, ідучи з бою.
102. Не хочеш козакувати, іди чумакувати.
103. Одної смерті не минеш, другої не буде.
104. Ой піч, моя піч, якби я на тобі, а ти на коні — славний би тоді козак був би з мене.
105. От казали, неначе воно боляче, як шкуру з живого чоловіка здирають, а воно мов комашня кусає...
106. От тобі хомут і дугатобі я більше не слуга.
107. Піду ще в пекло, хоч буде гірше, та інше!
108. Панові курка, а мужикові шабля.
109. Поки Дніпро пливе, Україна не вмре.
110. Почув тепло козак, та й скинув кобеняк.
111. Птиця з птицею не наб’ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).
112. Рана від кулі глибока, а від шаблі широка.
113. Січ — мати, а Великий Луг — батько.
114. Сам загибай, а братчика виручай.
115. Скажи, враже, як пан каже.
116. Слава не поляже, а про себе розкаже.
117. Сміливий наскок— половина порятунку.
118. Сміливого й чорти бояться.
119. Сміливого куля не бере.
120. Сніп з бородою, а козак з молодою.
121. Степ та воля — козацька доля.
122. Страху нема там, де його не бояться.
123. Терпи, козаче, горе — будеш пити мед.
124. Терпи, козаче, отаманом будеш.
125. Терпи, хлопче — козаком будеш, а з козака — в отамани попадеш.
126. Терпи, хлопче, козаком будеш.
127. То не козак, що боїться собак.
128. То не козак, що не думає отаманом бути.
129. Той не козак, що отаманом де думає бути.
130. Тому козак і гладкий, що наївся, заснув і немає гадки.
131. Три пани, два отамани, а один підданий.
132. У козака життя коротке, а слава вічна.
133. У нас де крак — там і козак, а де байрак — там сто козаків.
134. У полі дві долі, чия сильніша.
135. Україна — козацька мати.
136. Умів шарпати, умів і вмерти, не скиглячи.
137. Упіймав — не упіймав, а погнатись можна.
138. Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?
139. Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куреня!
140. Хати наші на цвинтарі, а тут ми не надовго!
141. Хліб та вода — то козацька їда.
142. Хоч і спина гола, аби своя воля.
143. Хто бува на коні, бува і під конем.
144. Хто любить піч, тому ворог Січ.
145. Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.
146. Чия відвага — того й перевага.
147. Чия відвага, того й перемога.
148. Чоловік без волі, як кінь на припоні.
149. Чому козак гладок? Поїв, і набок.
150. Чубатий іде — лихо веде.
151. Щирий козак ззаду не нападає.
152. Що буде, то буде, а козак панщини робити не буде.
153. Що в бою взято, то свято.
154. Що нам холод, коли козак молод!
155. Язик, як шабля, а шабля, як язик.
156. Як до сраки карі очі!
157. Як є хліб і вода — козаку не біда.
158. Як зберуться тучки в кучку — буде громовиця!
159. Як кущ розів’ється, то й козак розживеться
160. Як козак шаблею блисне, москаль в штани дрисне.
161. Хліб та вода — то козацька їда.
162. Хоч і спина гола, аби своя воля.
163. Хто бува на коні, бува і під конем.
164. Хто любить піч, тому ворог Січ.
165. Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.
166. Чия відвага — того й перевага.
167. Чия відвага, того й перемога.
168. Чоловік без волі, як кінь на припоні.
169. Чому козак гладок? Поїв, і набок.
170. Чубатий іде — лихо веде.
171. Щирий козак ззаду не нападає.
172. Що буде, то буде, а козак панщини робити не буде.
173. Що в бою взято, то свято.
174. Що нам холод, коли козак молод!
175. Язик, як шабля, а шабля, як язик.
176. Як до сраки карі очі!
177. Як є хліб і вода — козаку не біда.
178. Як зберуться тучки в кучку — буде громовиця!
179. Як кущ розів’ється, то й козак розживеться
180. Як татарин шаблею блисне, москаль в штани дрисне.