Насіння однодольних рослин (жито, пшениця, кукурудза, цибуля та ін) відрізняються за своєю будовою від насіння дводольних (капусти, гороху, дуба та ін.) Розглянемо, наприклад, зернівку пшениці та вівса. У пшениці зернівка гола, у вівса вона пленчатая. Але видаливши плівки у вівса, зауважимо, що зернівка його подібна за будовою з зерновкой пшениці, хоча і має дрібні відмітні особливості. На поздовжньому розрізі зернівки пшениці в лупу або в мікроскоп видно наступні чисти.
Зовні вся зернівка покрита стінками плоду — околоплодником. Під останнім знаходиться насіння. Воно складається з великої частини — ендосперму, що містить в собі запасні живильні речовини — білки і крохмаль, і незначною за розміром частини — зародка. І ендосперм і зародок оточені ще насіннєвою шкіркою. Зовнішній шар ендосперму має білковий алейроновий шар, а вся інша маса ендосперму складається з клітин, що містять, крім протоплазми, крохмальні зерна.
Зародок пшениці має почечки, корінь, щиток. Брунечка складається з стебла з конусом наростання, прикритим зародковими листочками. У стеблинці можна помітити безліч клітин, серед яких починають розвиватися зачатки провідних тканин. Стеблинка переходить в якому зачатковому стані корінь, на кінці якого помітний вже кореневої чохлик.
Корінець оточений ще клітинами кореневої піхви. У зародку видно також щиток, прилеглий до ендосперму. Щиток — це єдина сім’ядоля, тобто перший лист, який є сполучною ланкою між зародком і ендоспермом. Щиток складається з безлічі наренхімних клітин, по яких під час проростання насіння речовини з ендосперму переходять в зародок.
Та частина щитка, яка безпосередньо прилягає до ендосперму, називається всмоктуючої частиною щитка. Вона складається з клітин, які під час проростання кілька витягуються і впроваджуються між клітинами ендосперму.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Рослини, Будова і, культура.