Особливості вживання однорідних членів

Явища, названі однорідними членами, мають бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь реальної чи уявної групи явищ.

Наприклад, неправильно побудоване речення «На свято Івана Купала на Трухановому острові зібралися і молоді, і старі, і гості». Тут потрібно виділити дві групи однорідних: ...зібралися молоді і старі, кияни і гості.

Так само не можна об'єднувати як однорідні поняття «ки­яни й робітники» (серед киян є й робітники), «діти й шко-дярі» (школярі теж діти). Але можна в один ряд ставити інже­нери й робітники або кияни й гості Києва, студенти й школярі або дорослі й діти.

Однорідні члени повинні граматично однаково залежати від головного слова, бути граматично правильно оформлені.

Наприклад, не можна сказати «Мені подобаються пригод­ницькі кінофільми і слухати сучасну музику». Треба: або ...по­добаються пригодницькі кінофільми й сучасна музика, або ...подобається дивитися пригодницькі кінофільми й слухати сучасну музику.

Не можна сказати й так: «Мій знайомий розуміє й захоп­люється мистецтвом», бо кожен із вжитих тут однорідних при­судків вимагає після себе іншого відмінка. Це речення слід побудувати так: Мій знайомий розуміє мистецтво й захоплюєть­ся ним. Так само не можна поєднувати члени речення й під­рядні речення як однорідні. З цього погляду речення «Треба враховувати умови праці і наскільки виробництво забезпечене сировиною» побудоване неправильно. Можна сказати: або ...враховувати умови праці і забезпеченість виробництва сирови­ною, або ...враховувати, які умови праці і наскільки виробницт­во забезпечене сировиною.

Щоправда, іноді трапляється не зовсім звичне поєднання однорідних членів і підрядного речення: Пан матиме і пахолків, і майстрів, і хліборобів, і кого він забажає (3. Тулуб). Очевидно, доцільніше було б сказати:.../ всіх, кого він забажає.

Однорідні члени повинні пов'язуватися з тим самим зна­ченням головного для них чи залежного від них слова. На­приклад, не має змісту речення «Хвилюється море і мати за своїх дітей». Слово хвилюється тут вжито у двох цілком різних значеннях: стосовно моря воно означає «покриватися хвиля­ми», а стосовно матері — «тривожитися». Можна лише сказати: Хвилюється море, і тривожиться мати за своїх дітей. На такій несумісності понять побудовано, наприклад, відоме гу­мористичне речення «Ішов дош і два студенти: один — в уні­верситет, другий — у черевиках».

Парні сполучники не тільки... а й, як... так і і под. треба ставити тільки перед однорідними членами, не захоплюючи ними інших, неоднорідних членів. Наприклад, не можна розташовувати так частини парного сполучника: «Взимку я це тільки катаюся на лижах, а й на ковзанах». Треба: Взимку я катаюся не тільки на лижах, а й на ковзанах. Так само непра­вильно: «Ми відвідали не тільки історичний музей, а й встиг­ли побувати в картинній галереї». Треба: Ми не тільки відвіда­ли історичний музей, а й встигли побувати в картинній галереї Якщо вживається парний чи повторюваний сполучник, то прийменник слід ставити перед кожним однорідним членом: поздоровлення як від рідних, так і від друзів, а не «поздоровлен­ня як від рідних, так і друзів»; так само: поздоровлення і від рідних, і від друзів, а не «поздоровлення і від рідних, і друзів».
Якщо в реченні при однорідних підметах є узагальнювальт не слово, то присудок треба узгоджувати з узагальнювальним словом, а не з однорідними підметами: Усе: і поля, і луки, і ліси — зазеленіло, а не «зазеленіли».

Під час вживання однорідних членів не повинно виникати непорозумінь. Наприклад, по-різному можна витлумачити таке побажання: «Бажаю тобі видужання від хвороби і доброго здоров'я». Двозначний і такий вислів: «На півдні вже достигають солодкі апельсини й лимони». Тут треба переставити місцями однорідні члени: ..лимони й солодкі апельсини, аби не вийшло, що лимони теж солодкі.