Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що повідомляється в головному реченні. Підрядні приєднувальні (супровідні) — містять додаткове повідомлення з приводу того, про що йдеться в головній частині.
Ні ті, ні ті речення на питання не відповідають і ні з яким вказівним словом у головному реченні не співвідносяться — його немає і не може бути: ці підрядні речення стосуються головного в цілому.
Підрядні наслідкові речення до головного приєднуються за допомогою сполучника так що, який не розчленовується: Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський). Край неба на сході помітно блідне, так що в нього вже можна розпізнати сіру пелену розірваних вітром хмар (В. Кучер). Молоді, чорняві скрипалі позакидали назад голови, так що на них ледве держались шапки (1. Нечуй-Левицький). Якщо частину так перенести в головне речення, підрядне наслідкове перетвориться на підрядне міри й ступеня: Молоді, чорняві скрипалі позакидали назад голови так, що на них ледве держались шапки.
Підрядні приєднувальні речення до головного приєднуються за допомогою сполучного слова що в будь-якому відмінку з прийменниками й без них: Скроні вже срібні, а сам ще стрункий, свіжий, смаглюватий, від чого сивина на скронях віддає ще більше (О. Гончар). Питання життя і смерті вражали, очевидно, мою дитячу уяву, що й залишилося в мені на все життя, пронизуючи в найрізноманітніших проявах мою творчість (О. Довженко). Тихович, який ніколи не стріляв і не любив крові, одвернувся від закривавленої дичини, чим образив трохи свого колегу-мисливця (М. Коцюбинський).
І наслідкові, і приєднувальні підрядні речення завжди стоять тільки після головного речення.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Українська мова, Складнопідря, культура.