Складнопідрядні речення з кількома підрядними

У складнопідрядному реченні до одного головного може приєднуватися не тільки одне, а й два або більше підрядних речень.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними поділя­ють на чотири різновиди: складнопідрядні з однорідною супідрядністю, складнопідрядні з неоднорідною супідрядністю, складнопідрядні з послідовною підрядністю, складнопідрядні мішаного типу.

У складнопідрядному реченні з однорідною супід­рядністю два або більше підрядних того самого виду однаково залежать від того самого слова головного речення: Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (П. Грабовський). Тут від присудка люблю, що в головному реченні, однаково залежать три підрядні додаткові (відповідають на те саме питання кого? щ о?). Такі підрядні речення до головного приєднуються, як правило, однаковими сполучниками. Але можуть вживатися також різні сполучники чи сполучні слова: Тихо розмовляли, наказували, як бути з хлібом, що треба продати, що купити, чим засіяти пари і що сіяти по озимині (С. Скляренко).

Супідрядні однорідні речення можуть з'єднуватися між собою сполучниками сурядності (як однорідні члени). Якщо таю два однорідні супідрядні речення з єднано неповторюваним сполучником /, та або, чи, то кома між ними не ставиться незалежно від того, чи сполучник підрядності (або сполучне слово) повторюється на початку кожного підрядного речення, чи стоїть тільки перед першим: Так буває лише ран­ньої весни, (кол и?) коли пробуджується степ і розімліла від сонця земля сповнюється чарами материнства (І. Цюпа). По­дії, що про них гомін ходив у народі і що до них закликали всі оті промовці на ярмарку, тепер уже здавалися не химерою, а неминучою дійсністю (А. Головко).

У складнопідрядному реченні з неоднорідною супідрядністю два або більше підрядних по-різному залежать від того самого головного речення.

Неоднорідними є підрядні речення різного виду: (коли?) Коли я був хлопчиком на Десні, мені хотілось, (ч о г о?) щоб дикі птиці сідали мені на голову і на плечі не тільки в снах (О. Довженко). Тут до головного речення мені хотілось приєднано підрядне обставини часу (починається сполучним словом коли) і підрядне додаткове (починається сполучником підрядності щоб). Ці супідрядні речення неоднорідні.

Неоднорідними є й ті підрядні, які хоч і одного виду, про­те стосуються різних слів у головному реченні: Ми працю лю­бимо, (я к у?) що в творчість перейшла, і музику палку, (я к у?) що ніжно серце тисне (М. Рильський).

У складнопідрядному реченні з послідовною під­рядністю перше підрядне залежить від головного, друге — від першого, третє — від другого і т. д.: Я син народу, (я к ог о?) що вгору йде, (незважаючи на щ о?) хоч був запер­тий в льох (1. Франко). Щ підрядні так і називаються: підрядне першого ступеня {що вгору йде), підрядне другого ступеня {хоч був запертий в льох) і т. д.

У такому реченні можуть опинитися поряд два сполучни­ки чи сполучні слова: Віщувало серце, що, як тільки зміцніють синові крила, не втримати його в хаті (О. Гончар). Між ними звичайно ставиться кома.

Але якщо далі йде друга частина сполучника то, так, то кома між ними не ставиться: Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі (Є. Гуцало). Тут до головного речення за допомогою сполучника що приєднано не просто підрядні перціого та другого ступеня, а ціле складнопідрядне речення ...якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі, частини якого не можна переставити місцями за принципом підпорядкованості.

Ці відношення схематично можна зобразити так (угорі — головне, під ним — підрядні):
З однорідною супідрядністю З неоднорідною супідрядністю З послідовною підрядністю

У складнопідрядному реченні мішаного типу поряд існують однорідна й неоднорідна супідрядність, супідрядність і послідовна підрядність.

Наприклад, у реченні Треба було ще глибоко розуміти, (кого? щ о?) що мова тільки та невичерпно багата й гарна, (я к а?) яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, (яки х?) що ніколи не замулюються (П. Панч) перше (мова багата й гарна), третє {яка живиться) і четвер­те {що не замулюються) підрядні одне до одного приєднані способом послідовної підрядності, а друге {яка виплекана) і третє {яка живиться) — з'єднані між собою як однорідні супідрядні.

Ще більш складні підрядні відношення між предикативними частинами в реченні / коли ми так стоїмо і на мене хвилями напливають уривки згадок про сьогоднішній вечір, хао­тична суміш згуків, барв, думок, почуттів, сказаних слів, мені починає здаватись, що все, що було сьогодні ввечері, було химе­рою, що не було нічого, що ієратичний спокій господаря, коли він говорив, був удаваний, що в ньому сьогодні немає вже віри, що ті думки, які він плекав у собі протягом століть, стали нетривкі, ланки — розірвалися (В. Домонтович). У цьому склад­нопідрядному реченні головне — мені починає здаватись. До нього по-різному приєднано одинадцять підрядних. Перше {ми стоїмо) і друге {напливають уривки, суміш) — супідрядні однорідні; так само супідрядні однорідні між собою третє {все було химерою), п'яте {не було), шосте {спокій був удаваний), восьме {немає), дев'яте {думки стали нетривкі) й одинадцяте {ланки розірвалися). Між першою (підрядні часу) і другою (під рядні підметові) групами однорідних супідрядних речень існу неоднорідна супідрядність. А третє {що було), сьоме {він гово рив) і десяте {він плекав) підрядні приєднані до попередні підрядних за принципом послідовної підрядності.
Буває також, коли одне підрядне речення приєднуєтьс відразу до двох чи більше головних, пов'язаних між собої сурядним зв'язком: Море так невинно голубіє під стінами скел і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Коцюбинський). Тут підрядне речення міри й ступеня уточнк вказівне слово так водночас в обох головних реченнях. такими головними реченнями, якщо вони з'єднані неповторюваним сполучником /, та (= і), або, чи, кома не ставиться.

Розділові знаки в складнопідрядному реченні

Між простими реченнями (предикативними частинами), що входять до складнопідрядного, звичайно ставляться коми: Чо мусь саме сьогодні нараз перед ним з'явилось те питання, котрого він так ніби тікав досі, хоч і передчував, що воно колись прийде (Г. Хоткевич). Вона плакала, як мала дитина, і» зводила очей з того місця, де стояв на морі човен, доки небі одразу вияснилось, доки перестав вітер, неначе втік з мор: на степи, щоб нагулятись ще на степах досхочу на роздолл (1. Нечуй-Левицький). У першому прикладі є чотири синтаксичні центри, а отже, і чотири прості речення, і всі воні відділені одне від одного комами. У другому — сім прости; речень: частина як мала дитина — неповне речення з пропу щеним присудком плаче, приєднане сполучним словом як; не наче втік з моря на степи — теж неповне речення з пропуше ним підметом він (вітер); підрядна частина щоб нагулятись -інфінітивне речення.

Але кома не ставиться перед підрядним реченням, якіш перед ним стоять частки не, і: Мене цікавить не як це сталося а які можливі наслідки цього факту. Треба бути уважним і колі обставини цьому не сприяють.
При складених сполучниках і сполучних словах на зразок тому що, через те що, незважаючи на те що, внаслідок того що, для того щоб, замість того щоб, після того як, у той час як, з тих пір як тощо кома ставиться лише один раз: або перед усім сполучником, або тільки перед що, щоб, як; отже, можна записати і так: На морі ставало темно, таму що з берега насу­вала важка чорна хмара (О. Донченко), і так: На морі ставало темно тому, що з берега насувала важка чорна хмара. У друго­му варіанті більше уваги звертається на причину.

Не ставиться кома між двома головними або двома одно­рідними супідрядними реченнями, якщо вони з'єднані неповторюваним сполучником / (й), та (= і), або, чи: Коли він тор­кався до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика (В. Собко). Добре було б, коли б саме тепер хтось заглянув до нас в гості чи хоча б мама почала співати (М. Стельмах). Неприємно, коли п'явка впивається в жижку чи коли гавкають на тебе чужі пси або гуска сичить коло ніг (О. Довженко).

При збігові двох сполучників чи сполучних слів кома між ними не ставиться (і не робиться пауза), якщо в другому підрядному реченні є співвідносні слова то, так: Певно, не забула того, що якби дід Улас не приберіг, то пропала б (Панас Мирний). Домашні знали добре всі норови Кирила Іва­новича, і коли наставали такі часи, то всі куди можна хова­лися, щоб не стрітися з ним, не підбігти під гарячу руку (Па­нас Мирний). Був я трохи спочив на селі літом — та як вер­нувся додому та вскочив відразу у всякий клопіт та працю, так здоров'я й пропало (М. Коцюбинський). Скирта вже потемніла від негоди, та коли станеш виривати солому, лаш­туючи для себе затишне кубло, то вона дихне тобі в обличчя стужавілими і злежаними пахощами осені (Є. Гуцало). Але якщо, наприклад, в останньому з наведених прикладів викинути співвідносне слово то, між сполучниками та і коли треба ставити кому (і робити паузу): Скирта вже потемніла від негоди, та, коли станеш виривати солому, лаштуючи для себе затишне кубло, вона дихне тобі в обличчя стужавілими і злежаними пахощами осені.

Якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак, проте, зате і т. д.), то кома після нього взагалі не ставиться (і не робиться пауза): Цар Микола її [волю] приспав. А щоб збудить хиренну волю, треба миром, громадою обух сталить (Т. Шевченко).

Тире між підрядним і головним реченнями ставиться тоді, якщо друга частина вимовляється з різким підсиленням тону: Щоб жить — ні в кого права не питаюсь (П. Тичина). Хто волю хоче вбити — загине (Д. Павличко).

Іноді тире ставиться між головним і підрядним, якщо го­ловне речення неповне (на місці тире робиться довша пау­за): 3 одного боку, весь час пильнуй, щоб на тебе турки й татари не наскочили, а з другого боку — щоб поляки не заду­шили (С. Тельнюк).

Крапка з комою ставиться між двома однорідними су­підрядними реченнями, якщо вони далекі за змістом або мають свої розділові знаки: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маками (І. Нечуй-Левицький).