Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення.

Антоніми — це пари слів із протилежним значенням.

У високорозвинених мовах, таких, як українська, налічу­ють сотні тисяч слів. Словниковий запас —

Слово в мові має вживатися в його загальноприйнятому лексичному значенні. Відхилення від його

Лексичне значення слів, особливо життєво важливих, ви­являє високу стійкість. Таким словам, як

Пряме номінативне значення безпосередньо вка­зує на співвідношення слова з тим чи іншим явищем

Слова бувають однозначні й ба­гатозначні, мають пряме й переносне значення і можуть вжи­ватися в

Слово — центральна функціо­нально-структурна одиниця мови. Усі інші елементи мови іс­нують або для

Лексика (грец. lexikos «словниковий») — це словниковий склад мови з фразеологією включно. За

У південнослов'янських власних назвах (болгарська, маке­донська, сербська, хорватська,

Російські власні назви передаємо якомога ближче до ро­сійського звучання, дотримуючись, проте, норм

У складах з неясними о та у (що трапляється рідко) висту­пає та сама фонема, що й під наголосом —

Голосні а та о вимовляються завжди чітко, не змішуючись: коротко, колосок, монтаж, часточка.

В основах багатьох незапозичених слів фонема і непостій­на: вона, як правило, виникає на місці

Ненаголошені голосні фонеми є та и у вимові чуються май­же однаково, але на письмі їх слід

Під час змінювання і творення слів можуть відбуватися чергування голосних фонем.

З голосними фонемами в усному мовленні пов'язаний по­діл слова на склади, у писемному —

Однією з основних ознак голосних фонем є наголос, що виявляється тільки в слові.