У січні 1918 року Українська Народна Республіка (УНР) опинилася в критичній ситуації. Радянські війська, що налічували близько 30 тис. осіб, розпочали захоплення Лівобережної України, зайнявши Катеринослав, Олександрівськ, Полтаву, Лубни, після чого більшовики розгорнули наступ на Правобережну Україну. Незабаром радянську владу встановили в Миколаєві, Одесі та Херсоні.
У цих умовах Українська Центральна Рада (УЦР), засідаючи вдень і вночі, ухвалила закон про радикальну земельну реформу, який передбачав націоналізацію великих земельних володінь. У ніч із 24 на 25 січня 1918 року (документ датовано 22 січня) УЦР видала свій останній, Четвертий універсал. У цьому документі Центральна Рада звинуватила Раду Народних Комісарів (РНК) Росії в розв’язанні агресії проти УНР і затягуванні мирних переговорів із країнами Четверного союзу.
У Четвертому універсалі зазначалося:
«Для того, щоб ані російський уряд, ані будь-який інший не становив перешкод Україні у встановленні бажаного миру, для того, щоб повести свій край до порядку, творчої праці, зміцнення революції і нашої волі, ми, Українська Центральна Рада, повідомляємо всім громадянам України:
Відтепер Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою Українського народу».
Далі в універсалі підкреслювалося, що УНР прагне жити в мирі з усіма державами і має намір розпочати мирні переговори з країнами Четверного союзу. Водночас УЦР закликала всіх громадян УНР стати на захист Батьківщини від «так званих більшовиків та інших загарбників, що грабують і розоряють наш край».
Значна частина універсалу містила обіцянки негайно після закінчення воєнних дій провести демократичні реформи на користь трудящих. На жаль, цей документ ухвалили занадто пізно, коли кульмінація українського національного руху вже минула.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Історія України, Четвертий, культура.