Народний секретаріат — перший радянський уряд України, утворений у Харкові 14 грудня 1917 року за постановою Центрального Виконавчого Комітету (ЦВК) Рад України, обраного I Всеукраїнським з’їздом Рад.
Остаточно сформовано 17 грудня 1917 року. До складу Народного секретаріату входили 12 народних секретаріатів — колегіальних органів, що відповідали за окремі сфери державного управління: внутрішніх справ, військових справ, праці, торгівлі й промисловості, фінансів, продовольства, земельних справ, міжнаціональних справ, народної освіти, пошти і телеграфу, шляхів сполучення, юстиції.
Усі народні секретарі були більшовиками (Артем, В. Ауссем, С. Бакинський, Є. Бош, В. Затонський, Г. Лапчинський, Є. Лугановський, В. Люксембург, М. Скрипник та ін.), за винятком секретаріату земельних справ, який очолював лівий есер Є. Терлецький. Першим головою Народного секретаріату (з березня 1918 року) став М. Скрипник. Реальною владою на території України Народний секретаріат не володів через відсутність власного адміністративного апарату на місцях.
З 30 січня до 28 лютого 1918 року Народний секретаріат діяв у Києві (після вигнання звідти Української Центральної Ради). У зв’язку з німецько-австрійською окупацією України він припинив своє існування 19 квітня 1918 року.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Історія України, Народний, культура.