«Вічний мир» 1686 року — мирний договір між Річчю Посполитою та Московською державою, підписаний 6 (16) травня 1686 року в Москві. У переговорах, що тривали сім тижнів, з польської сторони брали участь посли К. Гжимултовський і М. Огінський, з московської — В. Голіцин. Текст договору складався з преамбули та 33 статей.
Договір був укладений на підставі Андрусівського миру 1667 року.
За «Вічним миром» Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверську землю з Черніговом і Стародубом. Польща відмовлялася від претензій на Київ, за що отримувала компенсацію в розмірі 146 тис. рублів. Брацлавщина та південна Київщина ставали нейтральною незаселеною зоною між Річчю Посполитою і Московією. Північна Київщина, Волинь і Галичина відходили до Речі Посполитої. Поділля залишалося під владою Османської імперії (у 1699 році було приєднане до Речі Посполитої).
Московське царство анулювало попередні договори з Османською імперією та Кримським ханством і вступило до антитурецької «Священної ліги» (Річ Посполита, Священна Римська імперія, Венеція), зобов’язавшись організувати військовий похід проти Кримського ханства. Хоча умови «Вічного миру» набрали чинності одразу після підписання договору, польський сейм ратифікував його лише в 1710 році.
«Вічний мир» остаточно затвердив поділ українських земель між двома державами — Річчю Посполитою та Московським царством.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Історія України, «ВІЧНИЙ МИР», культура.