Острозька академія (Острозька школа) — перший вищий навчальний заклад в Україні, заснований між 1576 і 1580 роками в місті Острозі (тепер Рівненська область) за підтримки князя Костянтина Острозького.
ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ
В академії викладали церковнослов’янську, грецьку та латинську мови, богослов’я, філософію, а також граматику, математику, астрономію, риторику, логіку та інші дисципліни. Першим ректором був письменник Герасим Смотрицький, а викладачами — видатні українські та іноземні педагоги, зокрема Дем’ян Наливайко, Христофор Філарет, Ян Лятос, Клирик Лукарис та інші. Острозька академія значно вплинула на розвиток педагогічної думки та організацію національної освіти в Україні. За її зразком створено братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі (тепер Волинська область). Вихованцем академії був гетьман Петро Сагайдачний. Після смерті князя Костянтина Острозького 1608 року академія почала занепадати, а 1640 року припинила існування.
КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
Києво-Могилянська академія (колегія) — один із перших загальноосвітніх вищих навчальних закладів у Східній Європі. Вона бере початок від Київської братської школи, заснованої 1615 року, яка відіграла важливу роль у боротьбі проти національно-культурного гноблення українського народу. 1632 року до неї приєднали школу при Києво-Печерській лаврі, засновану 1631 року. Об’єднаний навчальний заклад отримав назву Києво-Могилянська колегія на честь її покровителя, митрополита Петра Могили. Сучасники вважали колегію рівноцінною європейським університетам, але офіційний статус академії закріплено лише 1701 року за правління Петра I. У 1700 році кількість студентів сягала 2000, а в пізніші періоди коливалася від 500 до 1200 осіб. Значну частину учнів становили діти міщан, козаків і селян.
Навчання поділялося на сім (у XVIII столітті — вісім) класів («шкіл»), зокрема «школу риторики та поетики» (гуманітарні дисципліни), дворічну «школу філософії» (гуманітарні та природничі науки) та чотирирічну «школу богослов’я». Лекції читали переважно латинською мовою. Викладачі, долаючи вплив середньовічної схоластики, орієнтувалися на досягнення гуманістичної педагогіки, у їхніх лекціях простежувалися елементи раціоналізму та матеріалістичного сенсуалізму.
Видатними просвітниками академії були професори Інокентій Гізель, Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Михайло Козачинський, Георгій Кониський. У 1734 році в академії навчався російський учений Михайло Ломоносов. Серед вихованців — Єпифаній Славинецький, Симеон Полоцький, Григорій Сковорода, Яків Козельський, гетьман Іван Самойлович. У XVII столітті філії академії діяли у Вінниці, Кременці, Яссах (Молдавське князівство). За її зразком створено колегії в Чернігові (1701), Харкові (1726), Переяславі (1738). У XVIII столітті досвід Києво-Могилянської академії широко використовували для організації середніх і вищих навчальних закладів у Московському царстві.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Історія України, ОСТРОЗЬКА, культура.