МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО

Магдебурзьке право – система середньовічного міського права, що звільняла міста від управління та суду великих земельних власників (феодалів, сеньйорів) і дозволяла створювати органи місцевого самоврядування. Воно юридично закріплювало права міського стану – купців, міщан, ремісників – і було результатом боротьби городян проти феодального гніту. Виникло в XIII столітті в місті Магдебург (Німеччина), звідки й отримало назву.

 Магдебурзьке право регулювало:

• Порядок виборів і функції органів самоврядування (магістратів, ратуш).
• Діяльність купецьких гільдій і ремісничих цехів. 
• Питання торгівлі, опіки, спадкування. 
• Покарання за різні види злочинів.

Поширення

Протягом XIII–XVIII століть магдебурзьке право поширилося в Чехії, Угорщині, Польщі, Великому князівстві Литовському, а згодом – на території Білорусі та України. В Україні міста отримували це право від литовських князів, польських королів і українських гетьманів. Першим містом на українських землях, яке отримало магдебурзьке право, був Санок (1339, нині Польща) у Галицько-Волинському князівстві. Згодом це право надано:

• Львову – 1356 року.
• Кременцю – 1374 року. 
• Бресту – 1390 року. 
• Києву – у 1494–1497 роках. 
• Станіславу (нині Івано-Франківськ) – 1663 року.

У XV–XVII століттях магдебурзьке право мали більшість міст України, зокрема Вінниця, Глухів, Дубно, Житомир, Лубни, Козелець, Полтава, Стародуб, Чернігів та інші.

Особливості в Україні

В Україні магдебурзьке право адаптувалося до місцевих умов і норм звичаєвого права, що відрізняло його від західноєвропейських зразків. Основні відмінності:

1. Організація магістратів: у великих містах діяли магістрати (міські ради), у менших – ратуші. У ратушних містах козацька старшина відала справами козаків, а виборна міська влада – міщан.
2. Судова система: норми магдебурзького права використовувалися в полкових судах і при кодифікації права в XVIII–XIX століттях. 
3. Соціальний вплив: у західноукраїнських містах надання права часто супроводжувалося німецькою та польською колонізацією, обмеженням прав українців, що призводило до полонізації.
   
   Магдебурзьке право сприяло економічному та соціальному розвитку міст, зміцненню самоврядування, захисту прав міщан і ремісників. В Україні воно стало основою для формування міського самоуправління, розвитку торгівлі та ремісництва, а також юридичною базою для подальших правових кодифікацій. Водночас у деяких регіонах воно посилювало іноземний вплив і соціальну нерівність.