«РУСЬКА ПРАВДА»

«Руська правда» — збірник норм давньоруського права, складений переважно в XI—XII ст.; найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі.

 Питання про її походження, а також про час складання найдавнішої частини «Руської правди» є спірним. Деякі автори відносять його навіть до VII ст. Однак більшість дослідників пов’язує «найдавнішу правду» з іменем Ярослава Мудрого. Місцем її видання літопис називає Новгород. Початковий текст цього зводу законів до нас не дійшов.

 Однак відомо, що сини Ярослава в другій половині XI ст. істотно доповнили й змінили його, створивши так звану «Правду Ярославичів». Сьогодні відомо 106 списків «Руської правди», складених у XIII—XVII ст.; її прийнято розділяти на три редакції — Коротку, Розширену та Скорочену. Кожна з редакцій відображає певні етапи розвитку суспільних відносин у Київській державі. Коротка редакція «Руської правди» (43 статті) є найдавнішою (XI ст.). Вона складається з «Правди Ярослава», або «Найдавнішої Правди» (ст. 1—18), «Правди Ярославичів», або «Статуту Ярославичів» (ст. 19—41), «Покона вирного» (ст. 42) і «Уроку мостникам» (ст. 43).

«Правда Ярослава» складена в 30-х роках XI ст. (за деякими даними — приблизно в 1016 р.). Норми «найдавнішої правди» відображають суспільні відносини ранньосередньовічного періоду. Зберігся, хоча й зі значним обмеженням, інститут кровної помсти, предметом правового захисту є переважно життя, тілесна недоторканність і честь дружинної знаті, її військове спорядження й двірські люди, відсутні норми, спрямовані на захист феодального землеволодіння.

«Правда Ярославичів» складена в 50—60-х роках XI століття. Майже всі її норми спрямовані на захист князівського маєтку, земельної власності князя тощо. У ній чітко виражена специфіка середньовічного права як права-привілею. Так, за вбивство селянина або холопа виплачувався штраф 5 гривень, за князівського дружинника — 80 гривень.

Щодо складання Розширеної редакції «Руської правди», що є пам’яткою розвинутого середньовіччя, серед дослідників немає єдиної думки. Її створення відносять до часів князювання Володимира Мономаха або його сина Мстислава. Розширена редакція «Руської правди» (121 стаття) включала перероблені й доповнені норми її Короткої редакції, вона всебічно відстоювала інтереси земельної аристократії, захищала її власність на землю, закріплювала безправ’я холопів, визнавала обмеження майнових і особистих прав різних категорій залежного населення.

Скорочену редакцію «Руської правди» більшість дослідників розглядає як найпізнішу, створену на підставі Розширеної редакції в XV або навіть XVII ст. Законодавство цього періоду мало досить розвинуту систему цивільно-правових норм. У статтях «Руської правди» йдеться про затвердження права власності не тільки на землю й угіддя, але й на рухоме майно: коней, засоби виробництва тощо. Відомі такі види договорів: міна, купівля-продаж, позичка, поклажа, особисте наймання.

Найбільш повно був урегульований договір позички, що було наслідком повстання київських низів у 1113 р. проти лихварів.