Ігор, або Інгвар (рік народження невідомий — 945) — великий князь київський (913—945 рр.). Згідно з «Повістю минулих літ», нащадок Рюрика (син або онук), вважається засновником династії Рюриковичів.
Продовжував політику князя Олега, спрямовану на зміцнення Київської держави. Підкорив племена древлян, уличів та інших, що відокремилися від Києва на початку його князювання. За Ігоря відбулися перші напади печенігів на Русь (915 і 920 рр.), з якими уклали мирну угоду.
У 941 р. Ігор здійснив похід проти Візантії, під час якого флот русів був знищений «грецьким вогнем». У 944 р. відбувся другий похід на Візантію, що завершився укладанням у 945 р. договору між Київською державою та Візантійською імперією.
За умовами договору київський князь зобов’язався не нападати на візантійські володіння в Криму (Корсунь), не тримати військових гарнізонів у гирлі Дніпра; обидві держави мали надавати одна одній військову допомогу за потреби, а також були визначені правила торгівлі й обміну посольствами.
Деякі українські історики вважають, що в 913 р. і 943 р. Ігор здійснив два походи на Кавказ, що сприяли торгівлі київських купців на Сході. Загинув під час повстання древлян у 945 р.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Історія України, КНЯЗЬ ІГОР, культура.