Олег (рік народження невідомий — помер, за Лаврентіївським літописом, у 912 р., за Новгородським першим літописом — у 922 р.) — проводир варягів, київський князь.
З 879 р. княжив у Новгороді, де, за літописними даними, був вихователем і регентом при малолітньому сині Рюрика — Ігорі.
У 882 р. Олег разом із великою дружиною підкорив Смоленськ і Любеч, а потім, убивши київських князів Аскольда й Діра, захопив Київ. У 883—885 рр. підкорив древлян, сіверян, радимичів та інші слов’янські племена. Успішно воював проти хазар. У 911 р., згідно з «Повістю минулих літ», здійснив вдалий похід проти Візантії.
Узяв у візантійського імператора велику контрибуцію (48 тис. гривень золотом) і уклав 2 вересня 911 р. вигідний для Русі торговельний і політичний договір із Візантією.
Договір складався з 15 статей і передбачав установлення дружніх зв’язків між державами, безмитну торгівлю з Візантією; руські купці могли жити в передмісті Константинополя протягом 6 місяців, виходити в місто групами не більше 50 осіб без зброї в супроводі візантійських чиновників; русичі отримали право служити в імператорському війську; визначався порядок викупу полонених тощо.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Історія України, Князь ОЛЕГ, культура.