Гайдамаки (від тур. haydamak — нападати) — учасники національно-визвольної боротьби українського народу проти польського гніту в XVIII ст. на Правобережній Україні. Уперше гайдамаки згадуються в історичних документах 1717 р. (за іншими даними — 1712 р. або 1714 р.);
ГАЙДАМАКИ
Учасники українських військових формувань у 1917–1921 рр., які входили до складу Армії Української Народної Республіки (УНР). Створювалися з добровольців і українізованих частин російської армії. У листопаді 1917 р. одним із перших організували Гайдамацький курінь під командуванням сотника Пустоцвіта. У грудні 1917 р. — січні 1918 р. з окремих гайдамацьких частин сформували два великі з’єднання: Гайдамацький кіш Слобідської України (головний отаман С. Петлюра) і Гайдамацький кінний полк ім. кошового К. Гордієнка (командир В. Петрів), які в лютому 1918 р. увійшли до складу Армії УНР.
КОЛІЇВЩИНА
Коліївщина — найбільше селянсько-козацьке повстання 1768 р. на Правобережній Україні проти феодально-кріпосницького, національного та релігійного гніту шляхетської Польщі. Розпочалося в травні в районі Мотронинського монастиря (південна частина Київського воєводства), де зібрався загін незадоволених селян під проводом М. Залізняка. Незабаром до загону приєдналися тисячі селян, озброєних холодною зброєю та колами (звідси назва руху). На бік повстанців перейшов із козаками сотник уманських надвірних козаків І. Гонта, і з їхньою допомогою загін М. Залізняка 19 липня захопив Умань. Селянсько-козацькі загони з’явилися також у багатьох інших районах Правобережжя. Повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь і досягло Галичини.
Головною силою Коліївщини були українські селяни, до руху також долучилися окремі загони запорізьких козаків, ремісники, селяни-втікачі, солдати з Росії та польські селяни. Повстанці сподівалися на підтримку російського уряду, зацікавленого в послабленні Польщі та возз’єднанні Правобережної України з Росією. Спочатку уряд Катерини II дотримувався вичікувальної позиції, але згодом, побоюючись поширення руху (який набув вираженого антифеодального характеру) на Лівобережжя та Південну Україну, направив проти повстанців війська. 27 червня через зраду захопили М. Залізняка та І. Гонту, а в липні розбили основні сили повстанців. Розправа була надзвичайно жорстокою: сотні людей стратили, тисячі відправили на каторгу. Т. Г. Шевченко присвятив цьому повстанню поему «Гайдамаки».
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Історія України, Гайдамаки, культура.