Православні братства — релігійно-культурні організації українських міщан, які виникли при церковних парафіях в Україні у XV–XVII століттях.
Спочатку братства мали релігійно-благодійний характер: опікувалися церквами, організовували спільні богослужіння, місцеві церковні свята, братські обіди, допомагали бідним і хворим членам, створювали шпиталі. У XVI столітті братства набули значного суспільно-політичного та національно-культурного впливу. Посилення національного гніту на українських землях, підконтрольних Речі Посполитій, спонукало братства активно захищати права українського населення: вони зверталися зі скаргами на дії польської адміністрації до судів, надсилали посольства до польського короля. Згодом братства здобули авторитет серед різних верств українського суспільства, зокрема ремісників, цехових майстрів, купців і православної шляхти. Їх підтримували окремі українські магнати, такі як Костянтин Острозький і Адам Кисіль.
Із кінця XVI століття братства розгорнули широку культурно-освітню діяльність: засновували братські школи, друкарні, створювали бібліотеки. Найстаршим і найвідомішим було Львівське братство, засноване близько 1453 року. Наприкінці XVI – на початку XVII століття братства діяли в Києві, Луцьку, Острозі, Перемишлі, Рогатині, Тернополі та інших містах. У XVII столітті значну роль у національно-культурному житті України відіграло Київське братство, засноване 1615 року при Богоявленському монастирі. До його членів, окрім київських міщан і православної шляхти, приєдналося Запорізьке Військо на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним.
У 1632 році Київська братська школа об’єдналася зі школою при Києво-Печерській лаврі, утворивши Києво-Могилянську колегію. Серед провідних діячів братств були видатні вчені, письменники та політичні діячі, зокрема Юрій Рогатинець, Іван Красовський, Йов Борецький, Памво Беринда та інші. Суспільно-політичну активність братства зберігали до кінця XVII століття. На початку XVIII століття вони занепали, перетворившись переважно на церковні організації, що зосереджувалися на підтримці богослужінь.
_ _ _ _ _
Ключові слова: українські традиції, звичаї, Історія України, ПРАВОСЛАВНІ, культура.