Частка — службова частина мови, яка надає окремому слову, висловлюванню чи реченню певного
Сполучник — службова частина мови, яка слугує для поєднання між собою однорідних членів речення або
Прийменник — службова частина мови, яка разом із відмінковими закінченнями іменників (або
Розряди прислівників за значенням і походженням Прислівник характеризує дію, стан або ознаку,
Дієприкметник — це форма дієслова, яка поєднує в собі дієслівні ознаки з прикметниковими.
Творення форм минулого і давноминулого часу Форми минулого часу творяться від основи інфінітива:
Дієслово називає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робити? що зробити?
Займенник лише вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх.
Числівник називає кількість предметів або порядок їх І при лічбі і відповідає на питання скільки?
Прикметники мають дві групи відмінювання: тверду — з основою на твердий приголосний у називному
Розряди прикметників за значенням Прикметник називає ознаку предмета і відповідає на питання який?
Українські прізвища пишуться за тими самими нормами правопису, шо й слова, від яких їх утворено:
Відмінювання іменників І відміни Нижче в таблиці подано буквені відмінкові закінчення іменників І
Іменник називає предмет і відповідає на питання хто? що?
Усі слова мови поділяються на великі лексико-граматичні розряди — частини мови. Кожна частина мови
Етимологія — визначення походження слова і його фонетичних та семантичних зв'язків з іншими
Морфологічний спосіб творення слів — найпродуктивніший спосіб збагачення словникового складу мови.
Певну інформацію про внутрішню структуру предмета, явища, названого словом, несе внутрішня